PROFILBARU.COM

Корнелія Кларк Форт
Корнелія Кларк Форт
Cornelia Clark Fort
Народження	5 лютого 1919; Нашвілл, США
Смерть	21 березня 1943 (24 роки); Меркел, Тейлор, Техас, США; Зіткнення в повітрі
Країна	США
Вид збройних сил	ВПС США
Освіта	коледж Сари Лоуренсd
Роки служби	27 квітня 1940 — 21 березня 1943
Формування	Жіноча служба пілотів ВПС США
Війни / битви	Напад на Перл-Гарбор
	Корнелія Форт у Вікісховищі

Корнелія Кларк Форт (англ. Cornelia Clark Fort; 5 лютого 1919, Нашвілл, Теннесі, США — 21 березня 1943, Меркел, Техас, США) — американська льотчиця часів Другої світової війни.

Супроводжуючи цивільний навчальний літак у Перл-Гарборі, вона стала першим пілотом США, який зіткнувся з японським повітряним флотом під час атаки на Перл-Гарбор, і ледве уникла авіанальоту на аеродром після приземлення. Наступного року Форт стала другим членом Жіночої служби пілотів Військово-повітряних сил США, служила пілотом допоміжної авіації, і стала першою жінкою-пілотом в американській історії, що загинула на дійсній військовій службі.

Раннє життя

Форт народилася у заможній і поважній родині з Нашвілла, штат Теннессі: її батько, Руфус Елайджа Форт, був одним із засновників національної компанії страхування життя від нещасних випадків^[2]. Закінчила Коледж Сари Лоуренс у 1939 році^[3]. Після закінчення коледжу Форт приєдналася до Молодіжної ліги Нашвілла. Вона рано зацікавилася польотами, пройшла навчання та отримала ліцензію пілота на Гаваях.

Атака на Перл-Гарбор

Під час роботи цивільним пілотом-інструктором на базі Перл-Гарбор Корнелія Форт випадково стала одним з перших свідків японської атаки на Перл-Гарбор, яка призвела до вступу Сполучених Штатів у Другу світову війну. 7 грудня 1941 року Форт перебувала в повітрі поблизу Перл-Гарбора, навчаючи принципів зльоту і посадки пілота-студента моноплана Interstate Cadet. Цей літак і кілька інших цивільних літаків були єдиними американськими літаками, які перебували в повітрі недалеко від бухти в той час. Форт побачила військовий літак, що летів просто на них, і швидко взяла керування літаком у її підшефного, щоб піднятися вище літака, що летів назустріч. Саме тоді вона побачила емблему сонця на крилах літака. Через кілька миттєвостей вона побачила клуби чорного диму, що йдуть від Перл-Гарбора, і бомбардувальники, які атакували базу. Вона швидко посадила літак у цивільному аеропорту Джона Роджерса в бухті Перл-Гарбора. Літак Mitsubishi A6M Zero обстріляв її літак і злітно-посадкову смугу, коли вона і її студент побігли в укриття^[4]^[5]. Директор аеропорту був убитий, а два інших цивільних літаки не повернулися того ранку^[6].

Військова служба

У зв'язку з припиненням усіх цивільних рейсів на Гаваї Форт повернулася на материк на початку 1942 року. Вона зняла короткометражний фільм в підтримку військових облігацій, який мав успіх і сприяв запрошенням Корнелії до участі у декількох конференціях^[7]. Того ж року Ненсі Лав завербувала її для роботи в недавно заснованій Жіночій допоміжній ескадрильї, попереднику Жіночої служби пілотів Військово-повітряних сил США (WASP). Вона стала другою жінкою, прийнятою на службу. Пілоти WASP супроводжували військові літаки на бази на території Сполучених Штатів.

Смерть

Перебуваючи на службі у 6 групі супроводу, що базувалася в Лонг-Біч, штат Каліфорнія, Корнелія Форт стала першим загиблим пілотом WASP.^[8] 21 березня 1943 року інший літак врізався в ліве крило BT-13, яким вона керувала; зіткнення в повітрі сталося за десять миль на південь від Меркела, штат Техас^[9]^[10]. На момент катастрофи Корнелія Форт була одним з найдосвідченіших пілотів WASP. На надгробній плиті її могили висічено: «Загинула на службі своїй країні»^[11].

Пам'ять

У фільмі «Тора! Тора! Тора», присвяченому атаці на Перл-Гарбор, роль Корнелії Форт зіграла актриса Джеффа Доннелл.

Аеропорт в Іст-Нешвіллі — Cornelia Fort Airpark — названий на честь Корнелії Форт.

Бібліографія

Brinker Tanner, Doris. "Cornelia Fort: A WASP in World War II, Part I," Tennessee Historical Quarterly volume 40 (1981), pp. 381-94; "Cornelia Fort: Pioneer Woman Military Aviator, Part II," Tennessee Historical Quarterly volume 41 (1982), pp. 67-80.
Fort, Cornelia. "At the twilight's Last Gleaming: Personal-Experience Narrative of a Member of the WAFS," in The Army Reader, ed. Karl Detzer, Bobbs-Merill, 1943, pp. 313-16. Also in woman's Home Companion, June 1943.
Regis, Margaret. When Our Mothers Went to War: An Illustrated History of Women in World War II. NavPublishing, 2008. ISBN 978-1-879932-05-0.

Примітки

↑ ^а ^б Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ Rob Simbeck, Daughter of the Air: The Brief Soaring Life of Cornelia Fort, Atlantic, 1999, ISBN 0-87113-688-0, p. 7 [Архівовано 5 квітня 2019 у Wayback Machine.].
↑ Janet R. Daly Bednarek and Michael H. Bednarek, Dreams of Flight: General Aviation in the United States, Texas A & M University Press, 2003, ISBN 1-58544-257-7, p. 81 [Архівовано 5 квітня 2019 у Wayback Machine.].
↑ Sarah Byrn Rickman, Nancy Love and the WASP Ferry Pilots of World War II, University of North Texas Press, 2008, ISBN 978-1-57441-241-3, p. 117 [Архівовано 5 квітня 2019 у Wayback Machine.].
↑ Simbeck, pp. 1-3, 99-100 [Архівовано 5 квітня 2019 у Wayback Machine.].
↑ Simbeck, pp. 4, 109 [Архівовано 5 квітня 2019 у Wayback Machine.].
↑ Marianne Verges, On Silver Wings: The Women Airforce Service Pilots of World War II, 1942—1944, Ballantine, 1991, ISBN 0-345-36534-8, p. 5 [Архівовано 5 квітня 2019 у Wayback Machine.].
↑ Emily Yellin, Our Mothers' War: American Women at Home and at the Front During World War II, Free Press, 2004, ISBN 0-7432-4514-8 p. 158 [Архівовано 5 квітня 2019 у Wayback Machine.].
↑ Rickman, pp. 116-17 [Архівовано 5 квітня 2019 у Wayback Machine.].
↑ Yellin, p. 157 [Архівовано 5 квітня 2019 у Wayback Machine.].
↑ Rickman, p. 119 [Архівовано 5 квітня 2019 у Wayback Machine.].