Його фільми розкривають теми смерті, пам'яті і примирення з втратою. Також однією з головних тем творчості режисера є тема сім'ї та взаємовідносин в ній.
Перш ніж почати кар'єру режисера, Корееда працював другим режисером документальних фільмів для телебачення. Зрештою він почав знімати власні фільми, спочатку документальні[7], а потім і художні.
У 1995 році на 52-му Венеційському кінофестивалі його перший художній фільм «Маборосі» отримав нагороду Золота Озелла. На 1999 Міжнародному фестивалі незалежного кіно в Буенос-Айресі він отримав нагороди у категоріях Найкращий фільм та Найкращий сценарій за фільм «Після життя».
У 2004 році його драма «Ніхто не дізнається» отримала нагороди Блакитної стрічки у номінаціях Найкращий фільм та Найкращий режисер. Його фільм «Ще йдемо» (2008) також вшанували визнанням і нагородами, включаючи Азійську кінопремію за Найкращу режисерську роботу.
Картина «Наша молодша сестричка» також була відібрана до конкурсу Золотої пальмової гілки на Каннському кінофестивалі 2015 року[10]. Його фільм «Після шторму» дебютував у програмі Особливий поглядКаннського кінофестивалю[11]. За режисерську роботу над цим фільмом він отримав премію Кінофестивалю Йокогами. Корееда отримав нагороди Найкращий кінофільм, Найкращий режисер і Найкращий монтаж Японської академії за фільм «Третє вбивство» (2017)[12].