Конота панамська

Конота панамська
Самець іржастої коноти (Кордильєра-де-Таламанка, Коста-Рика)
Самець іржастої коноти (Кордильєра-де-Таламанка, Коста-Рика)

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Трупіалові (Icteridae)
Рід: Конота (Psarocolius)
Вид: Конота панамська
Psarocolius montezuma
(Lesson, 1830)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Cassicus montezuma
Gymnostinops montezuma
Gymnostinops montezumae
Посилання
Вікісховище: Psarocolius montezuma
Віківиди: Psarocolius montezuma
EOL: 45511138
ITIS: 726204
МСОП: 22724004
NCBI: 1162389

Коно́та панамська[2] (Psarocolius montezuma) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Мешкає в Мексиці і Центральній Америці.

Опис

Панамська конота
Панамська конота
Панамська конота в польоті
Гніздова колонія панамських конот

Довжина самців становить 47,5-50 см, самиць 38-39 см, самці важать 520 г, самиці 230-245 г. Самці є удвічі важчими за самиць, що робить панамських конот одними з найбільш статево диморфних птахів світу[4]. Голова і груди у них чорні, решта тіла темно-каштанова, крила мають чорні кінчики, хввст жовтий (за винятком чорних центральних стернових пер). Під очима плями голої блакитної шкіри, під дзьоб рожеві шкіряні вирости, які у самиць є меншими. Райдужки карі, дзьоб чорний з оранжевим кінчиком. Молоді птахи мають більш тьмяне забарвлення, дзьоб у них світліший[5].

Поширення і екологія

Панамські коноти мешкають в Мексиці (на південь від південного Тамауліпаса), Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці і Панамі. Вони живуть в кронах вологих рівнинних тропічних лісів, на узліссях і плантаціях, на висоті до 800 м над рівнем моря. Зустрічаються зграями. Живляться великими комахами, дрібними безхребетними, нектаром і плодами, зокрема бананами, плодами Cecropia, Bursera simaruba і Trophis racemosa. Під час негніздового періоду вони ведуть кочовий спосіб життя, спостерігалися сезонні міграції. Панамські коноти гніздяться колоніями, які зазвичай нараховують приблизно 30 гнізд, однак можуть нараховувати до 172 гнізд. В кожній колонії є домінантний самець, який парується з більшістю самиць після складних демонстраційних шлюбних поклонів, хоча інші самці також спірюються з самицями[6]. Гнізда мають мішечкоподібну форму, довжиною 60-180 см, самиці плетуть їх з рослиних волокон і лоз і підвішують на деревах висотою 30 м. В кладці 2 білих або охристих яйця, поцяткованих темними плямками. Інкубаційний період триває 15 днів, пташенята покидають гніздо через 30 днів після вилуплення.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Psarocolius montezuma: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 серпня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 серпня 2022.
  4. Webster, Michael S. (1997). Extreme Sexual Size Dimorphism, Sexual Selection, and the Foraging Ecology of Montezuma Oropendolas. The Auk. 114 (4): 570—580. doi:10.2307/4089276. JSTOR 4089276.
  5. Price, J. Jordan; Earnshaw, Sarah M.; Webster, Michael S. (1 квітня 2006). Montezuma oropendolas modify a component of song constrained by body size during vocal contests. Animal Behaviour (англ.). 71 (4): 799—807. doi:10.1016/j.anbehav.2005.05.025. ISSN 0003-3472. S2CID 53179839.
  6. Webster, Michael S. (1 жовтня 1994). Female-defence polygyny in a Neotropical bird, the Montezuma oropendola. Animal Behaviour (англ.). 48 (4): 779—794. doi:10.1006/anbe.1994.1302. ISSN 0003-3472. S2CID 53178647.

Джерела

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!