У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Комір (значення).
Ко́мір, іноді ко́внір[1] — деталь швейного виробу, що слугує для обробки горловини.
Історія
Аж до середніх століть комірів на одязі взагалі не було. Лише у XIII столітті з'являється вузька смужка у вирізі, яка поступово перетворюється на комір-стійку. У XIV і XV століттях вузький комір-стійка типовий для жакетів — «вамс» і чоловічих плащів в бургундському стилі. У XV столітті комір зазвичай робиться з хутра або оксамиту.
Різновиди комірів
Берте — облямівка на зразок коміра по декольте дамської сукні, модна між 1830—1860 роками.
Бефхен — комірець у вигляді двох коротких спадних стрічок.
Вило́жистий комір, комір із закоткою, рідко відкладни́й комір — комір, який відвертається, закочується назовні подібно вилозі
Комір-стойка, комір-стійка, стоячий комір — комір у вигляді стоячої смуги, яка щільно охоплює шию
Комір а ля Марія Стюарт — мереживний комір на дротяному каркасі. Назву отримав по імені шотландської королеви Марії Стюарт.
Комір а ля Шиллер — з часів скаутизму на початку XX століття це звичайна назва для виложистих комірів чоловічих спортивних сорочок. Нагадує моду епохи поета Фрідріха Шиллера (1759—1805 рр.)
Фреза чи комір «млинове жорно» (нім.Praise, Krause, Out tenkragen, Muhlstein, Kalbgekrose, Halskrause, pulci-nelle) — широкий білий комір, щільно прилеглий до шиї, який бере свій початок в іспанській моді XVI століття. Після 1575 року став самостійною деталлю модного одягу і виріс до таких розмірів, що близько 1586 року і виникає його назва «млинове жорно» (нім.Muhlstetnkragen), часто він стає мішенню карикатуристів. Шили його з тонкого полотна, робили складки і крохмалили або інколи навіть садили на дротяний каркас. У Німеччині і Фландрії (нім.Duttenkragen) його носили до початку XVIII століття. У XVIII столітті він ще довго зберігається у євреїв як обов'язкова деталь костюму. Досі він ще зустрічається в національних костюмах і є елементом класичного костюму «п'єро».
Жабо — комір з шматка мережива, закріпленого на шиї
Голілла — спочатку підкладка під великий комір-фрезу в іспанській моді. Пізніше носиться як самостійний комір — вузький, накрохмалений, округлий і піднятий вгору.
Каркас — у дамській моді 90-х років XVIII століття панував дуже неприродний З-подібний силует жіночої фігури, який виникав в результаті того, що манишка на грудях підносилася настільки, що в ній потопало підборіддя. Груди підводилися за допомогою гнучкого каркаса, який жартома називали «тромпе́з» (фр.trompeuse — «обманщиця»).
Колер (нім.Koller, фр.collier) — в XV і XVI століттях жіночий комір, що закривав плечі і шию, з якого пізніше виникла сорочка хомутового крою.