Названа на честь джерела, появі якого греки завдячують Аполлону.
Місто було розташоване неподалік порту Аполлонії, на 16 кілометрів углиб суші, у квітучій долині нагір'я.
Кирена була одним з визначних міст еллінського світу, вона дала прилеглій області історичну назву Киренаїка, яка збереглася дотепер.
Протягом майже всієї історії Кирени основою тамтешнього експорту була лікарська трава сильфій (silphium), зображення якої є на киренських монетах.
Сильфій був для греків і римлян великою цінністю. Його вважали даром Аполлона й продавався він на вагу срібних денаріїв. Спроби вирощувати сильфій за межами Киренаїки успіху не мали, тому заготовки велися на межі його знищення. У 1-му столітті сильфій зник. У поєднанні з конкуренцією з боку Карфагену та Олександрії це призвело до скорочення торгівлі.
Проте Кирена разом з портом Аполлонією (Марса Суза) залишалася важливим центром аж до землетрусу262 року. Імператор Клавдій II намагався відновити місто, назвавши його Клаудіополісом[джерело?]. Проте землетрус 365 року поховав надії на відновлення могутності.
У 4-му століттіАмміан Марцеллін назвав Кирену занедбаним містом, а киренець Синезіус наступного століття охарактеризував її як повну розруху на милість кочівників[джерело?].
Остаточно місто було зруйновано арабами, мешканці залишили його 643 року.
Культурний спадок
Кирена відома як батьківщина грецького філософа, математика, географа Ератосфена, а також численних філософів місцевої школи киренаїків, яку було засновано Арістіппом.
↑В.И. ШУБИН (2001). Батт-Аристотель — основатель Кирены. Жебелевские чтения-3 (Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года). СПб. с. 213—215. Архів оригіналу за 23 квітня 2013. Процитовано 13 листопада 2012.(рос.)