PROFILBARU.COM

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кербер (значення).

**Кербер**
Kerberos
Дані про відкриття

Дата відкриття	28 червня 2011 року
Відкривач(і)
Планета	Плутон
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь	59 000 км
Орбітальний період	32,1 ± 0,3 ^[1] діб
Ексцентриситет орбіти	≈0^[1]
Нахил орбіти	≈0° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина	26.1±0.3
Діаметр	12×4,5 км
Альбедо	~50
Атмосфера
Інші позначення
S/2011 (134340) 1
Кербер у Вікісховищі

Кербер (Kerberos; також S/2011 (134340) 1 та P4) — четвертий супутник Плутона. Відкритий 28 червня 2011 року. Має неправильну форму: довжина 12 км, ширина 4,5 км. За коефіцієнтом відбивання поверхні схожий на інші невеликі супутники Плутона — приблизно 50 відсотків — і наводить на думку, що Кербер, як і інші, вкритий порівняно чистим водяним льодом^[2].

Орбітальні характеристики

Велика піввісь орбіти супутника дорівнює приблизно 59 000 км^[3].

Орбіта P4 знаходиться між орбітами двох інших супутників Плутона — Нікти та Гідри. Період обертання навколо Плутона — 31 день^[4].

Відкриття

Супутник було виявлено при обстежені неба космічним телескопом «Хаббл» 28 червня 2011 року. Нові фотографії були отримані 3 та 18 липня^[5]. Офіціально відкриття нового супутника було підтверджено 20 липня^[3].

Об'єкту дано тимчасове позначення P4. Як було оголошено, супутник був виявлений випадково, тобто, його відкриття не було результатом спланованих пошуків.

Як заявляють в НАСА, вивчення супутника S/2011 P 1 буде включено в програму досліджень, які буде проводити в 2015 космічним апаратом «New Horizons» ("Нові горизонти ")^[6].

Назва

Поточну назву було тимчасово дано об'єкту після відкриття згідно з системою класифікації астрономічних об'єктів. Марк Шоуолтер, який очолює групу вчених, які відкрили новий супутник, заявив, що супутнику буде присвоєно ім'я з грецької міфології, так чи інакше пов'язане з підземним царством мертвих (продовжуючи ряд — Плутон (бог підземного царства), Харон (перевізник душ через річку Стікс) і тощо)^[7].

Примітки

↑ ^а ^б Showalter, M. R.; Hamilton, D. P. (20 липня 2011). New Satellite of (134340) Pluto: S/2011 (134340) 1. Central Bureau for Astronomical Telegrams (англійською) . International Astronomical Union. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 20 липня 2011.
↑ Last of Pluto’s moons — mysterious Kerberos — revealed by New Horizons | Astronomy.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
↑ ^а ^б Pluto Has Another Moon, Hubble Photos Reveal (англійською) . Space.com. 20 липня 2011. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 20 липня 2011.
↑ Alan Boyle. Scientists spot Pluto's fourth moon (англійською) . Cosmic Log. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 20 липня 2011.
↑ NASA: Открыт четвертый спутник карликовой планеты Плутон. Аргументы.ру. 20 июля 2011. Процитовано 20 липня 2011.^{[недоступне посилання]}
↑ Deborah Zabarenko, Will Dunham (20 липня 2011). The Hubble Space Telescope has discovered a tiny fourth moon orbiting the distant icy dwarf planet Pluto, NASA said on Wednesday (англійською) . Reuters. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 20 липня 2011.
↑ What should Pluto's new moon be named? (англійською) . New Scientist. 20 липня 2011. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 3 жовтня 2011.