1909 року за проєктом Коша була побудована церква у селі Зебегень та парафіяльне приміщення в Обуді, а 2010 року — Будапештський зоопарк. Після 1910 року був автором проєктів церкви в Колосварі та лікарні в Сфинту-Георге. На той момент був під впливом Віденської сецесії та модерну.
1914 року з початком Першої світової війни переїхав до Алмашу. З 1917 по 1918 рік перебував на навчанні у Стамбулі. 1918 року був запрошений викладати у Коледж прикладного мистецтва у Будапешті, але відмовився, оскільки хотів переїхати назад до Трансильванії.
Згодом почав політичну кар'єру, визнавши адміністрацію Румунського королівства. Був один із засновників Трансильванської народної партії 1921 року та згодом Мадярської партії Румунії. Він також був редактором партійної газети «Vasárnap».[4]
1924 року разом з кількома друзями заснував видавничий дім «Erdélyi Szépmíves Céh». З 1931 року працював редактором «Erdélyi Helikon» та керівником гільдії Міклоша Барабаша.
1944 року його будинок було пограбовано, тому він переїхав до родини в Клуж. Там працював директором Трансильванської економічної асоціації. Як політичний діяч, був президентом Угорського народного союзу, а потім був членом Палати депутатів Румунії (1946—1948).
До 1953 року працював викладачем у Клузькому сільсько-господарському коледжі, будучи деканом у 1945 році. З 1948 по 1949 рік також був дописувачем у журналі «Világosság». Помер 1977 року в Клужі.