Камба

Камба Kamba
танцівники камба
Кількість	бл. 2,5 млн осіб
Ареал	Кенія: райони (дістрикти) Мачакос і Кітуї Східної провінції; дістрикт Квале Прибережної провінції
Близькі до	народи банту
Мова	камба (акамба), суахілі
Релігія	християнство (католицизм); традиційні культи (анімізм); мусульмани.

Камба (акамба, кікамба) — народ групи банту на півдні Кенії (класифікуються як центральні банту).

Чисельність — 2,3 — 2,5 млн осіб (оцінка) або 11 % населення країни (1987). На камба чинять вплив суахілі.

Понад половина камба за релігією — протестанти та католики (Біблію перекладено у 1956 році); решта — мусульмани й прибічники традиційних культів.

Історія

Походження камба прийнято виводити із міграцій банту у 15-16 століттях. За переказами камба прийшли на свою сучасну батьківщину з південного-сходу, з району Кіліманджаро. Коли саме відбулася ця остання міграція точно невідомо, одні вчені вважають, що в першій половині XVIII століття, інші вважють, що це сталося раніше.

Відносно рано почали контактувати з європейцями. З появою «довгої змії» — прокладення залізниці, головним осередком камба стає місто Мачакос (Масаку).

Традиційне господарство і соціальна організація

Основні традиційні заняття — ручне іригаційне землеробство, на пагорбах застосовується терасування (сорго, просо, банани, тютюн, маїс, елевсина, бобові, батат, ямс тощо); скотарство (коротконогий зебу, кози, вівці).

Ремесла — ковальство, гончарство, різьблення по дереву. Розвинуте відхідництво. Серед камба — вправні мисливці, бджолярі, торговці.

Основою соціальної організації є міцний рід; політичною владою користувались старійшини та збори кланів (мбаї). Цю практику було перервано британськими колонізаторами у XIX столітті.

Духовна культура

Традиційні вірування — культ предків, віра у верховне божество Мулунга.

Розвинутий фольклор.

Джерела і посилання

• Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988 (стаття «Камба») (рос.)
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Мифологический словарь, М.: «Советская Энциклопедия», 1991 (рос.)
• Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Kamba. A language of Kenya, архів оригіналу: (англ.)
• Приватний сайт Йєнса Фінке про Кенію — розділ про камба [Архівовано 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
• Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнам — народи Кенії (англ.)

Література

• Hobley C. W. Ethnology of A-Kamba and Other East African Tribes, London: Frank Cass & Co., 1971 (англ.)
• Lindblom G. The Akamba in British East Africa: An Ethnological monograph, Uppsala: Appelberg, 1921 (англ.)
• Middleton J. & Kershaw G. The Central Tribes of the North-Eastern Bantu: The Kikuyu, incl. Embu, Meru, Mbere, Chuka, Mwimbi, Tharaka, and the Kamba of Kenya, London: International African Institute, 1965 (англ.)
• Ndeti K. Elements of Akamba Life, Nairobi: East African Publishing House, 1972 (англ.)