Казанжи Зоя Іванівна

Зоя Казанжи
Народилася	30 травня 1968(1968-05-30) (56 років) Лиман, Білгород-Дністровський район
Громадянство	Україна
Діяльність	журналістка, міжнародна медіа-тренерка, громадська діячка, письменниця, блогерка
Галузь	література[1] і блог[1]
Alma mater	ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Знання мов	українська і російська[1]
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Зоя Казанжи (нар. 30 травня 1968, с. Лиман, Білгород-Дністровський район, Одеська область) — українська журналістка, міжнародна медіа-тренерка, громадська діячка, письменниця, одеська блоґерка. Член Українського ПЕН.

Біографія

Народилася в селі Лиман Татарбунарського району на Одещині^[2]. Закінчила Інститут журналістики Київського університету імені Шевченка. Працювала кореспонденткою, оглядачкою, завідувала відділом у газетах Одещини. Була головною редакторкою тижневика «Слово»^[2]. Керувала прес-службою ЦВК, коли комісію очолював Сергій Ківалов^[3]. Від 2002 року працює медіаконсультанткою та медіатренеркою у програмах ОБСЄ. Власниця й директорка креативного бюро «Жаба». Була активною учасницею Одеського Євромайдану^[3]. У 2014—2015 роках працювала радницею голови Одеської ОДА Ігоря Палиці. Була призначена на посаду заступника голови Одеської ОДА^[3].

Одружена. З чоловіком, Геннадієм Казанжи, знайома з дитячого садка^[4]. Має доньку, онука і дві онучки.

Творчість

У 2014 році у «Видавництві Старого Лева» українською та російською мовами вийшла книжка «Якби я була» / «Если бы я была» з ілюстраціями Даші Ракової, український переклад — Оксани Думанської^[5]. У підзаговоловку книги визначено її жанр — «Міські історії у facebook-стилі»^{[джерело?]}.

У 2017 році у тому ж видавництві вийшла її друга прозова збірка — «Щось таке як любов»^[6].

У 2016 році взяла участь у проєкті Мар'яни Савки «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину», обравши своєю цінністю й темою публічної бесіди незалежність^[7]. Інтерв'ю з нею уміщено в однойменній книзі, що вийшла 2017 року^[2].

Джерела

• Зоя Казанжи: Заборонити російські канали замало, якщо ми не створюємо власного якісного продукту [Архівовано 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Зоя Казанжи: Моя місія — «зшивати» Одесу [Архівовано 18 вересня 2017 у Wayback Machine.]

Посилання

• Facebook письменниці [Архівовано 8 травня 2017 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. Казанжи Зоя. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 15 грудня 2020.
3. Журналістка і медіатренер Зоя Казанжи стала заступником губернатора Одеської області. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
4. Gazeta.ua (28 травня 2014). Хотіла прийти на роботу у рваних джинсах-бойфрендах. Але потім думаю: це буде дивно. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
5. В Одесі презентували нову книгу Зої Казанжи «Если бы я была». Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
6. Щось таке як любов. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
7. Зоя Казанжи: «Ми досі не можемо зрозуміти, що людина незалежна – це людина відкрита». Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.