PROFILBARU.COM

К'ініч-Кан-Балам II
К'ініч-Кан-Балам II
	К'ініч-Кан-Балам II іменний ієрогліф К'ініч-Кан-Балама II
К'ухуль Баакуль Ахав
Початок правління:	9.12.11.12.10, 8 Ок 3 К'аяб (10 січня 684 року)
Кінець правління:	9.13.10.1.5, 6 Чікчан 3 Поп (20 лютого 702 року)
Попередник:	К'ініч-Ханааб-Пакаль I
Наступник:	К'ініч-К'ан-Хой-Читам II
Дата народження:	9.10.2.6.6, 2 Кімі 19 Соц' (23 травня 635)
Місце народження:	Лакам Ха’
Країна:	Баакульське царство
Дата смерті:	9.13.10.1.5, 6 Чікчан 3 Поп (20 лютого 702)
Місце смерті:	Лакам Ха’
Династія:	Лінія Токтан-Лакамхи
Батько:	К'ініч-Ханааб-Пакаль I
Мати:	Іш-Ц'акб'у-Ахав

Див. також: Кан-Балам

К'ініч-Кан-Балам II (K'INICH KAN BAHLAM-ma, 23 травня 635 — 20 лютого 702) — ахав Баакуля у 684—702 роках. Ім'я перекладається як «Сяюча Змія-Ягуар».

Життєпис

Походив з династії Токтан-Лакамхи. Старший син ахава К'ініч-Ханааб-Пакаля I та Іш-Ц'акб'у-Ахав, принцеси з Хуште'к'уха. Народився 9.10.2.6.6, 2 Кімі 19 Соц' (23 травня 635 року). При народженні отримав ім'я Ах-Піцлаль-О'ль. Про життя в статусі спадкоємця трону невідоме. Після смерті батька наприкінці 683 року стає царем.

В день 9.12.11.12.10, 8 Ок 3 К'аяб (10 січня 684 року) відбулася церемонія сходження на трон. При цьому він змінив ім'я на К'ініч-Кан-Балам II. На початку свого царювання багато уваги приділяв зміцненню зовнішніх позицій Баакульского царства. В цей період він стикнувся з амбіціями царства Попо'.

В день 9.12.15.7.11, 10 Чувен 4 Сак (12 вересня 687 року) К'ініч-Кан-Балам II завдав рішучої поразки війську Попо', в результаті якого загинув ахав останнього — Йукноом-Пуваль-Вайваль.

Слідом за цим здійснено низку походів в область Середньої Усумасінти. В результаті в день 9.12.18.5.0, 12 Ахав 18 Йашк'ін (7 липня 690 року) «перед обличчям» К'ініч-Кан-Б'алама II відбулася коронація Муваан-Холь-Пакаля, царя Амт'уля, що визнав зверхність баакульського царя. Походи продовжували до 692 року, були підкорені царства Пе'туун (Ла-Мар), Анайте' і К'ало (усі на Лівобережжі Усумасінти). Незабаром К'ініч-Кан-Балам II встановив контроль над середньою течією Усумасинти, а також середнім і нижнім течією річки Сан-Педро-Мартир, просунувся на південний схід до кордонів Па'чанського і Шукальнаахського царств.

У день 9.13.0.0.0, 8 Ахав 8 За (18 березня 692 року) К'ініч-Кан-Б'алам II відсвяткував закінчення к'атуна. Того ж року зіткувся з потужним наступом К'ініч-Б'аакналь-Чаака, ахава Попо' проти баакульських васалів. Спочатку зазнав поразки Яш-Ака, ахав Анайте'. В день 9.13.0.10.3, 3 Ак'баль 11 Кех (7 жовтня 692 року) військових К'ініч-Кан-Б'алама II — К'авііль-Мо' — зазнав поразки і потрапив у полон. У 683 році було переможено васальне царство Пе'туун. В результаті цієї війни К'ініч-Кан-Б'алам II втратив контроль над Лівобережжям Усумасінти.

У відповідь К'ініч-Кан-Б'алам II зробив спробу наступу на південному сході. В день 9.13.2.15.15, 3 Мен 13 К'аяб (17 січня 695 року) він переміг Б'олон-Ніха з області Чікіль (васала царств Йокіб-К'ін або Попо'). Втім це не призвело дол зміни ситуації на користь Баакульського царства.

У день 9.13.5.0.0, 1 Ахав 3 Поп (20 лютого 697 року) К'ініч-Кан-Б'алам II відсвяткував закінчення п'ятиріччя. Про останні роки правління К'ініч-Кан-Балама II немає відомостей. Він помер у день 9.13.10.1.5, 6 Чікчан 3 Поп (20 лютого 702 року) у віці 67 років. Місце його поховання невідоме. Владу успадкував брат — К'ініч-К'ан-Хой-Читам II.

Будівництво

В першу чергу К'ініч-Кан-Балам II завершив облаштування усипальниці свого батька — «Храму Написів», насамперед створені панелі і прикраси зовнішнього боку храму. Текст на західній панелі з «Храму Написів» завершується повідомленням про коронацію К'ініч-Кан-Б'алама II, який «дарував свою турботу Б'олон-Йет-Наах». Точна дата посвяти «Храму Написів» залишається предметом суперечок. Епіграфісти пропонувують дві ймовірні дати — 688 і 690 роки відповідно. Обидві записані над дверима будівлі.

У 690-х роках доручив своїм архітекторам здійснити новий масштабний проект з будівництва трьох храмів «Групи Хреста». Як місце для будівництва ахав обрав область Лакам Ха', розташовану на схід від потоку Отолум і на північ від двох уже існуючих на той час похоронних споруд — Храмов XVIII-A і XX. Були зведені «Храм Хреста», «Храм Листяного Хреста» і «Храм Сонця», що сьогодні є визнаними шедеврами світової архітектури і одним з основних джерел для вивчення релігії стародавніх майя. Вони були висвячені в один день 9.12.19.14.12, 5 Еб 5 К'аяб (10 січня 692 року), кожен з храмів групи був святилищем одного з богів «Паленкської Тріади».

У зв'язку з святкуванням к'атуна була створена єдина відома в Паленке повнофігурна стела.

Джерела

Stuart D., Stuart G. Palenque: Eternal City of the Maya. — London: Thames&Hudson, 2008. — Р. 170—171
Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Second edition. — L.; N.Y., 2008 — Р. 181—182
Stuart D. Palenque's Temple of the Skull^{[недоступне посилання з липня 2019]}