Першим матчем бельгійської національної збірної вважається гра проти збірної Франції, проведена 4 березня 1905 року. За три роки, у 8 грудня1908 року, Королівська бельгійська федерація стала одним із засновників Міжнародної федерації хокею із шайбою (IIHF).
Протягом 1910—1932 років збірна брала участь у чемпіонатах Європи, що проводилися IIHF. Найбільшим успіхом збірної Бельгії була перемога у континентальній першості 1913 року, крім цього команда одного разу виборювала срібло (1927) та двічі — бронзу (1910 та 1911) чемпіонатів Європи. Протягом 1920—1936 років збірна Бельгії з хокею чотири рази була учасником хокейних турнірів в рамках Зимових Олімпійських ігор.
Бельгійська збірна була також учасником першого чемпіонату світу з хокею, проведеного 1930 року, та до 1950 року була постійним учасником турнірів серед найсильніших хокейних команд світу. Зі зростанням популярності хокею у світі та появою нових національних команд з цього виду спорту бельгійці поступово втратили свої позиції і з 1951 року вибули з елітного дивізіону чемпіонату світу до Групи B, а пізніше і до Групи C світового хокею.
Останні 50 років збірна Бельгії змагалася у другому, третьому, а іноді і четвертому за силою дивізіонах чемпіонатів світу.