Захаров Сергій Георгійович

Захаров Сергій Георгійович
Основна інформація
Дата народження	1 травня 1950(1950-05-01)
Місце народження	Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	14 лютого 2019(2019-02-14) (68 років)
Місце смерті	Москва, Росія
Причина смерті	серцева недостатність
Поховання	Zelenogorsk Cemetery^d
Роки активності	з 1970
Громадянство	СРСР  Росія
Професії	актор, співак, автор пісень, автор-виконавець
Співацький голос	баритон і бас-баритон
Інструменти	вокал^[d]
Нагороди
szakharov.ru
Файли у Вікісховищі

Захаров Сергій Георгійович (1 травня 1950, Миколаїв, Українська РСР — 14 лютого 2019, Москва^[1]) — радянський і російський естрадний співак (баритон) і актор. Народний артист Російської Федерації (1996). Патрон Міжнародного фестивалю російської пісні Великої Британії 2011—2019.

Життєпис

Потяг до творчості та сцени Сергій Захаров успадкував від свого дідуся^[2] Янковського Ісаака, який протягом 30 років був першим трубачем Миколаївського драматичного театру. Батько з сім'єю переїхав до Москви, вступивши до Академії хімічного захисту. Після закінчення навчання батька перевели на космодром Байконур заправщиком ракетного палива, де сім'я Захарових прожила 13 років.

Співати Захаров почав в 5 років. Одружився рано, в 1969 році у нього народилася дочка. Під час служби в армії брав участь у художній самодіяльності військових будівельників, співав у ВІА «Дружба» в Будинку культури будівельників на Байконурі.

У 1971 році був направлений до Москви, де вступив на відділення музичної комедії музичного училища імені Гнесіних, в клас Маргарити Йосипівни Ланди. Під час навчання став солістом Державного естрадного оркестру під керуванням Л. О. Утьосова. Закінчив тільки два курси училища.

У 1973 році перейшов на роботу в Ленінградський мюзик-хол і перевівся в Ленінградське музичне училище імені Римського-Корсакова.

У 1975 році — зйомки в музичному фільмі Леоніда Квініхідзе «Небесні ластівки», де він зіграв одну з головних ролей разом з такими акторами, як Людмила Гурченко, Андрій Миронов, Олександр Ширвіндт. Його роль озвучив Олег Басилашвілі.

У 1977 році був засуджений за бійку і отримав один рік ув'язнення. Відбував термін у Сланцях.

До 1985 року працював в Ленінградському мюзик-холі, потім у філармоніях різних міст Росії. Працював самостійно, спочатку зі своїм ансамблем, а з 1991 року — з піаністом Олександром Коганом. У 1985 році Захаров став солістом арт-агентства Союзу концертних діячів Санкт-Петербургу. У 1986 році відбувся перший сольний концерт в Державному центральному концертному залі «Росія».

У 1996 році переніс клінічну смерть.

Жив і працював в Москві, Санкт-Петербурзі і в передмісті Петербурга — Зеленогорську. Був президентом культурного фонду «Північна зірка». Займався громадською діяльністю, допомагав ветеранам петербурзької сцени.

Примітки

1. Помер відомий естрадний співак Сергій Захаров, ТСН, 14.02.2019
2. Як миколаївець Сергій Захаров підкорював сцену. mykolayivski.info (укр.). 12 квітня 2021. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.

Джерела

• Сергей Захаров// 24СМИ, Процитовано 6 листопада 2023 року

Посилання

• Захаров Сергій Георгійович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 138-139.