PROFILBARU.COM

**Замок Кіллілі**
англ. *Killyleagh Castle*
Замок Кіллілі; англ. Killyleagh Castle
	54°24′09″ пн. ш. 5°39′15″ зх. д. / 54.4025° пн. ш. 5.6542° зх. д.
Тип	замок і заміський будинокd
Статус спадщини	реєстрова будівля A ступеняd
Країна	Велика Британія
Розташування	Даун
	Замок Кіллілі (Велика Британія)
	Замок Кіллілі у Вікісховищі

Замок Кіллілі (англ. Killyleagh Castle) — один із замків Ірландії, розташований в графстві Даун, Північна Ірландія. Замок стоїть в невеличкому селищі. Замок вважається одним із найдавніших населених замків Ірландії. Більша частина споруд, що збереглися до нашого часу датуються 1180 роком. Замок збудований в норманському стилі, наслідує замки, які будувалися в ХІІ столітті в долині річки Луари (Франція). У ХІХ столітті замок був відреставрований архітектором Чарльзом Ленайоном. Замок належав клану Гамільтон з початку XVII століття. Нині в замку живе Гоун Роуен Гамільтон та його родина. Господарі замку іноді влаштовують у замку концерти. У цьому замку виступали виконавці Ван Моррісон, Глен Ганзард, Бап Кеннеді. У замку іноді влаштовують традиційні свята. У 2012—2014 роках замок використовувався для фільмів та телевізійних шоу.

Історія замку Кіллілі

Замок Кіллілі збудували норманські лицарі після англо-норманського завоювання Ірландії в 1171 році. Замок Кіллілі збудував феодал Джон де Курсі у 1180 році для захисту завойованих земель. Замок був частиною укріплень навколо озера Странгфорд-Лох. Крім захисту від ірландських кланів замок призначався для захисту від нападів вікінгів.

У 1602 році ірландський ватажок і вождь клану Кон О'Ніл володів великими землями на території нинішнього графства Даун, в тому числі землями Кіллілі. Кон О'Ніл відправив своїх воїнів атакувати англійських гарнізон замку Кіллілі. Але Кон О'Ніл був розбитий і потрапив в полон. Його кинули за ґрати і йому загрожувала смертна кара. Дружина Кона О'Ніла уклала угоду з шотландським аристократом Х'ю Монтгомері — за помилування Кона О'Ніла від імені королеви Х'ю Монтгомері отримує половину земель Кона О'Ніла. Кон отримав помилування від короля, але король Англії, Шотландії та Ірландії Джеймс (Якків) І розділив землі Кона О'Ніла на три частини. Землі Кіллілі, Бангор отримав інший шотландець — Джеймс Гамільтон з клану Гамільтон, пізніше І віконт Клейнбой. Замок був позначений на карті, складеній у 1625 році. У цьому ж році Гамільтон переїхав з замку Бангор у замок Кіллілі. Він розбудував і покращив замок. Замок і досі є володінням родини Гамільтон.

Син віконта Клейнбой — Джеймс Гамільтон, І граф Кланбрассіл побудував другу вежу замку — до того замок мав тільки одну вежу. Під час громадянської війни на Британських островах він підтримав роялістів, Стюартів та короля Англії Карла І. Замок обложили війська республіканців та диктатора Олівера Кромвеля в 1649 році. Замок обстрілювали гарматами з суші та з корабля, що плава по озеру Странгфорд-Лох. Замок був сильно зруйнований. Граф втік з замку, кинувши напризволяще залишки гарнізону, дружину та дітей. Олівер Кромвель конфіскував замок та землі графа Кланбрассіл.

Син І графа Кланбрассіл — Генрі Гамільтон — ІІ граф Кланбрассіл повернув собі замок після реставрації монархії і перебудував замок в 1666 році. Він перебудував вежі, відремонтував північну стіну. Те, що стоїть нині — в основному робота ІІ графа Кланбрассіл.

У 1667 році ІІ граф Кланбрассіл одружився з леді Еліс Мур — дочкою графа Дрогеда. Їхня єдина дитина померла в дитинстві. Леді Еліс виявила, що І граф Кланбрассіл у своєму заповіті написав, що землі і замок Кіллілі після смерті Генрі повинні бути розділені між п'ятьма кузенами Гамільтон. Вона знищила цей заповіт, її чоловік уклав новий заповіт, згідно з яким вона є спадкоємицею володінь Кіллілі. Цей заповіт він написав у 1674 році, а через рік, у 1675 році він несподівано помер чимось отруївшись, можливо миш'яком. Але леді Еліс не довго володіла замком — у 1677 році вона померла, залишивши замок своєму братові. Кузени Гамільтон знали про знищений заповіт І графа Кланбрассіл і вимагали повернути їм замок та землі. Через 20 років було виявлено копію першого заповіту. Але на той час всі кузени були вже мертві. Останнім хто помер, був Джеймс Гамільтон Нейлсбрук з графства Антрім, син Арчибальда Гамільтона, брата Джеймса Гамільтона — І віконта Клейнбой. Джеймс Гамільтон Нейлсбрук був впевнений що справа вирішиться на його користь. І заповідав розділити маєток на дві частини — одну передати його дочці Енн Стівенсон, уроджену Гамільтон, іншу половину віддати братам Гоуну та Вільяму Гамільтонам. У 1697 році суд розділив замок та маєток: Гоун та Вільям Гамільтони забрали головний будинок та вежі, Енн — решту замку.

Вільям Гамільтон помер, будучи бездітним у 1716 році, і замок перейшов до наступних поколінь нащадків Гоуна Гамільтона. Правну Гоуна — Арчібальд Гамільтон Роуен був ірландським націоналістом, був в лавах Об'єднаних ірландців, жив в цьому замку в 1806—1834 роках після повернення з Америки, де він був у вигнання.

Онук Гамільтона Роуена — Арчібальд Роуен-Гамільтон і його дружина запросили архітектора сера Чарльза Ленайона в 1850 року для реставрації замку. Він створив романтичний силует замку з додаванням башточки.

Дочка Джеймса Гамільтона Нейлсбрука — Енн вийшла заміж за Ганса Стівенсона. Маєток перейшов до її сина Джеймса Стівенсона, а потім до його дочки Доркас, що пізніше стала Доркас Блеквуд — І баронесою Дафферін та Кленбой (1726—1807). Її нащадком був Фредерік Темпл Блеквуд — V барон Дафферін та Клейнбой (1826—1902). У 1860 році V барон передав права на чатину замку Гамільтонам для реставрації замку. Барон додав прізвище Гамільтон до свого прізвища, одружившись зі своєю далекою родичкою Геріот Джорджиною Роуен-Гамільтон — дочкою Арчібальда Роуена-Гамільтона в 1862 році.

Замок зазнав нападу з боку Ірландської республіканської армії під час громадянської війни в Ірландії в 1920-х роках. Гоун Роуен Гамільтон якось сказав: «У мене є вирізка з газети „Белфаст Телеграф“, де розповідається, про мого предка, якого розбудили о 2 годині ночі звуки перестрілки і йому було дуже цікао, що відбувається».

Див. також

Список замків Ірландії

Джерела

«History of Killyleagh Castle». Irish Secrets. Retrieved 28 March 2009.
«King of my castle». The Belfast Telegraph, 28 July 2006. Retrieved 21 March 2009. Reproduced at Welcome to Killyleagh. Retrieved 21 March 2009.
«The Settlement Story. Part three: Jailbreak, Rivalry and Plot!». Hamilton & Montgomery Settlement 1606. Ulster-Scots Agency. Retrieved 22 March 2009.
«The Settlement Story. Part six: Three Ulster-Scots Spiritual Revivals, the Death of Montgomery and the „Eagle Wing“ sets sail». Hamilton & Montgomery Settlement 1606. Ulster-Scots Agency. Retrieved 22 March 2009.
Burke, John (1833). A Genealogical and Heraldic History of the Commoners of Great Britain and Ireland. Bentley. p. 348.
«Ghost in the castle». Down Recorder, 27 October 1977. Reproduced at Welcome to Killyleagh. Retrieved 29 March 2009.
O'Neill, B (ed). (2002). Irish Castles and Historic Houses. London: Caxton Editions. p. 18.