Жуль Массне

Жуль Массне
фр. Jules Massenet
Ім'я при народженні	фр. Jules Émile Frédéric Massenet
Народився	12 травня 1842(1842-05-12)[2][3]^[…] Montaud^d, Луара, Франція[5][6]
Помер	13 серпня 1912(1912-08-13)[1][2]^[…] (70 років) Париж[1][7][5] ·злоякісна пухлина
Поховання	cemetery in Égreville^d
Країна	Франція
Діяльність	композитор, музикознавець, музичний педагог, викладач університету, піаніст, лібретист, органіст
Alma mater	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Ліцей Сент-Луї
Вчителі	Наполеон Анрі Ребер^d, Амбруаз Тома, Франсуа Бенуа^d, Марі Габріель Огюстен Савар^d і François Bazin^d
Відомі учні	Шарль Кьоклен^d, Спірідон Самарас, Мон Шельдеруп^d, Rose Caron^d, Eugène-Philippe Bellenot^d і Джордже Енеску
Знання мов	французька[8][9]
Заклад	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Членство	Академія красних мистецтв Франції[10], Royal Philharmonic Society^d і Higher Council for Fine Arts^d
Жанр	опера, класична музика, ораторія, оперета, сценічна музика і балет
Magnum opus	Вертер, Манон, Don Quichotte^d, Cendrillon^d, Таїс^[d] і Іродіада (опера)
Посада	президент^[d] і президент^[d]
Рід	Massenet family^d
Батько	Алексіс Масне^d
Брати, сестри	Огюст Масне^d
У шлюбі з	Нінон де Грессі^d
Діти	Жульєтт Масне^d
Автограф
Нагороди	Римська премія (1863) стипендія Французької академії в Римі^d (1864)
IMDb	ID 0557238
Медіафайли у Вікісховищі

Жуль Массне́ (фр. Jules Massenet; 12 травня 1842, Монто, біля Сент-Етьєна — 13 серпня 1912, Париж) — французький композитор.

Народився в родині директора заводу, музичну освіту одержав в паризькій консерваторії по класах фортепіано в Лорана, гармонії в Ребера й композиції в Тома. Незабаром після закінчення консерваторії Массне одержав Римську премію за кантату «Давид Ріцціо», а ще через якийсь час одержав широку популярність після першого виконання його оркестрової сюїти.

В 1867 в театрі «Опера-комік» була поставлена перша опера Массне «Двоюрідна бабуся». Публіка прийняла її схвально, і композитор створив ще кілька робіт у цьому жанрі: «Дон Сезар де Базан», «Марія Магдалина», «Король Лахорский». Остання, поставлена в 1877 році, принесла авторові загальноєвропейську популярність, високо оцінив її Чайковський і ряд інших композиторів і критиків. На наступний рік Массне одержав місце професора класу композиції в Паризькій консерваторії, і викладав там до самої смерті. Серед його учнів — Гюстав Шарпантьє, Ернест Шоссон, Джордже Енеску й інші відомі згодом музиканти.

Творча спадщина композитора містить у собі кілька десятків опер, серед яких найвідомішими є «Манон» (1884), «Вертер» (1892) і «Дон-Кіхот» (1910, по Ж. Лоррену), три балети, оркестрові й камерні твори, численні романси й інші твори.

Твори

Опери

• «Есмеральда» (Esméralda) — 1865, не закінчена.
• «Кубок фульського короля» (La coupe du roi de Thulé) — 1866, не ставилася.
• «Двоюрідна бабуся» (La grand'tante) — 1867.
• «Манфред» (Manfred) — 1869, не закінчена.
• «Медуза» (Méduse) — 1870.
• «Дон Сезар де Базан» (Don César de Bazan) — 1872 (друга редакція — 1888).
• «Чудовий Бель-Буль» (L'adorable Bel'-Boul) — 1874.
• «Тамплієри» (Les templiers) — 1875, втрачена.
• «Беранжера та Анатоль» (Bérangère et Anatole) — 1876.
• «Король Лахорський» (Le roi de Lahore) — 1877.
• «Роберт Французький» (Robert de France) — 1880, втрачена.
• «Жирондисти» (Les Girondins) — 1881, втрачена.
• «Іродіада» (Hérodiade) — 1881 (друга редакція — 1884).
• «Манон» (Manon) — 1884.
• «Сід» (Le Cid) — 1885.
• «Есклармонда» (Esclarmonde) — 1889.
• «Маг» (Le mage) — 1891.
• «Вертер» (Werther) — 1892.
• «Таїс» (Thaïs) — 1894 (друга редакція — 1898).
• «Портрет Манон» (Le portrait de Manon) — 1894.
• «Наваррка» (La Navarraise) — 1894.
• «Амадіс» (Amadis) — 1895 (поставлена ​​в 1922).
• «Сафо» (Sapho) — 1897 (друга редакція — 1909).
• «Попелюшка» (Cendrillon) — 1899.
• «Гризельда» (Grisélidis) — 1901.
• «Жонглер Богоматері» (Le jongleur de Notre-Dame) — 1902.
• «Керубіно» (Chérubin) — 1905.
• «Аріадна» (Ariane) — 1906.
• «Тереза ​​» (Thérèse) — 1907.
• «Вакх» (Bacchus) — 1909.
• «Дон Кіхот» (Don Quichotte) — 1910.
• «Рим» (Roma) — 1912.
• «Панург» (Panurge) — 1913.
• «Клеопатра» (Cléopâtre) — 1914.

Ораторії та кантати

• «Давид Ріццо» (David Rizzio) -1863.
• «Марія Магдалина» (Marie-Magdeleine) — 1873.
• «Єва» (Ève) — 1875.
• «Нарцис» (Narcisse) — 1877.
• «Богородиця» (La Vierge) — 1880.
• «Вавилон» (Biblis) — 1886.
• «Земля Обітована» (La Terre promise) — 1900.

Балети

• «Куранти» (Le carillon) — 1892.
• «Цикада» (La cigale) — 1904.
• «Тореадор» (Espada) — 1908.

Для оркестру

• Перша сюїта — 1865.
• Угорські сцени — 1871.
• Драматичні сцени — 1873.
• Мальовничі сцени — 1874.
• Неаполітанські сцени — 1876.
• Феєричні сцени — 1879.
• ельзаська сцени — 1881.
• Концертна увертюра — 1863.
• Увертюра «Федра» — 1873.
• Увертюра «Брюмер» — 1899.
• Велика концертна фантазія «Пророк» — 1861.
• Сюїта «Помпея» — 1866.
• Фантазія «Фламандська весілля» — 1867.
• Фантазія «Повернення каравану» — 1867.
• Симфонічна поема «Видіння» — 1890.

Для інструментів з оркестром

• Фантазія для віолончелі з оркестром — 1897.
• П'єса для двох скрипок з оркестром — 1902.
• Концерт для фортепіано з оркестром — 1903.

Музика до драматичних спектаклів

• «Ерінії» (в тому числі «Елегія») — 1873.
• «Драма епохи Філіпа II» — 1875.
• «Життя богеми» — 1876.
• «Гетьман» — 1877.
• «Собор Паризької Богоматері» — 1879.
• «Михайло Строгов» — 1880.
• «Нана-Сахін» — 1883.
• «Федора» — 1884.
• «Крокодил» — 1900.
• «Федра» — 1900.
• «Цвіркун на печі» — 1904.
• «Плащ короля» — 1907.
• «Білосніжка і сім гномів» — 1909.
• «Єрусалим» — 1914.

Інше

• Більш 200 пісень та романсів на вірші Армана Сильвестра, Альфреда де Мюссе, Віктора Гюго, Теофіля Готьє, Луї Жалье, Мольєра та інших.
• П'єси для фортепіано.
• Завершив та оркестрував оперу Лео Деліба «Касія» — 1893.

Примітки

1. Massenet, Jules Emile Frédéric // The Enciclopædia Britannica — 12 — London, NYC: 1922. — Vol. XXXI English History to Oyama, Iwao.
   d:Track:Q84d:Track:Q38175260d:Track:Q60d:Track:Q15987490d:Track:Q38178929
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
4. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
   d:Track:Q3621644
6. Grove Music Online — OUP.
   d:Track:Q30532476d:Track:Q217595
7. Deutsche Nationalbibliothek Record #118578723 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
9. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
10. http://www.academiedesbeauxarts.fr/actualites/page.php?id=550

Бібліографія

• Jean-Christophe Branger, Manon de Jules Massenet ou le Crépuscule de l'opéra-comique, éditions Serpenoise, 2000.
• Le Livret d'opéra au temps de Massenet (actes de colloque), Presses universitaires de Saint-Etienne, 2002.
• Jules Massenet, Mes Souvenirs, réédition, 2006.
• Кремлёв Ю. А. Жюль Массне. — М.: Музыка, 1969

Посилання

• Вільні ноти авторства Жуль Массне на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
• Жуль Массне на сайті AllMusic(англ.)

• Біографія Массне [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
• Belcanto.Ru Жюль Массне (Massenet) [Архівовано 31 січня 2009 у Wayback Machine.](рос.)