Віктор Васильович Жлуктов ( 26 січня 1954 , Краматорськ , Донецька область , Українська РСР , СРСР ) — радянський хокеїст, центральний нападник. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту .
Спортивна кар'єра
Виступав за команду майстрів ЦСКА (Москва) . Багаторазовий переможець чемпіонатів СРСР і кубка європейських чемпіонів. За тринадцять сезонів у вищій лізі провів 455 матчів, забив 197 голів. У кубку СРСР — 8 закинутих шайб, у кубку європейських чемпіонів — 13.
В середині 70-х виступав в одній ланці з Володимиром Вікуловим і Борисом Александровим [ 1] . Наприкінці 70-х років його партнерами були Хельмут Балдеріс і Сергій Капустін . Це «тріо» вважалося найперспективнішим у радянському хокеї того часу, але через три сезони крайні нападники залишили «армійський» клуб[ 2] . У 80-х — грав з Миколою Дроздецьким і Андрієм Хомутовим [ 3] .
1982 року був обраний на драфті НХЛ , під 143-м загальним номером, клубом «Міннесота Норт-Старс» .
На юнацькому чемпіонаті Європи 1973 року здобув золоту медаль і став найкращим нападником турніру. Наступного сезону став переможцем молодіжного чемпіонату світу .
У складі національної команди дебютував 11 листопада 1975 року. Товариська гра у Празі , проти збірної Чехословаччини , завершилася перемогою з рахунком 5:3. Через два дні суперники зіграли вдруге, а Жлуктов закинув першу шайбу за збірну СРСР.
Учасник хокейних турнірів на Олімпіадах в Інсбруку та Лейк-Плесіді , двох перших розіграшів кубка Канади та семи чемпіонатів світу. У збірній, окрім партнерів по клубу, грав з Олександром Мальцевим , Володимиром Голіковим , Іреком Гімаєвим , Олександром Голіковим і Олександром Скворцовим [ 4] .
На Олімпійських іграх , чемпіонатах світу і Кубках Канади провів 89 матчів, набрав 83 очки (36+47). Всього в складі збірної СРСР провів 195 ігор, 79 голів.
Командні досягнення
Чемпіон (1): 1976
Віцечемпіон (1): 1980
Переможець (1): 1981
Третій призер (1): 1976
Чемпіон (5): 1978 , 1979 , 1981 , 1982 , 1983
Віцечемпіон (1): 1976
Третій призер (1): 1977
Чемпіон (5): 1978 , 1979 , 1981 , 1982 , 1983
Третій призер (1): 1976 , 1977
Переможець (1): 1979
Чемпіон (10): 1975 , 1977 , 1978 , 1979 , 1980 , 1981 , 1982 , 1983 , 1984 , 1985
Віцечемпіон (2): 1974 , 1976 ,
Переможець (2): 1973, 1979
Фіналіст (1): 1976
Переможець (10): 1974, 1976, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985
Особисті досягнення
Примітки
Посилання