Жером Лендон

Жером Лендон
фр. Jérôme Lindon
Псевдо	Louis Palomb
Народився	9 червня 1925(1925-06-09) Нант
Помер	9 квітня 2001(2001-04-09) (75 років) Париж
Поховання	Цвинтар Монпарнас
Громадянство	Франція
Діяльність	видавець
Знання мов	французька[1]
Посада	директор
Батько	Raymond Lindon^d
Брати, сестри	Laurent Lindon^d
Діти	Mathieu Lindon^d[2][3]  і Irène Lindon^d

Жеро́м Лендо́н (фр. Jérôme Lindon, 1925 — 2001) — французький видавець. Протягом більше п'ятдесяти років керував видавництвом «Мінюї».

Біографія

Жером Лендон народився в родині адвоката Ремона Лендона, колишнього мера Етрета та Терези Баур. Жером був внучатим небожем Андре Сітроена (1878-1935).^[4].

Жером Лендон почав працювати у видавництві «Мінюї» з 1946 року, а з 1948 року очолив його. Під його керівництвом видавництво зробило ставку на експериментальну літературу^[5]. При відборі книг для публікації їхній комерційний потенціал в розрахунок не брався. Видавця цікавили насамперед автори-одинаки, яких «не хвилюють ні гроші, ні літературні премії, ні миттєва слава». Багато в чому завдяки зусиллям Лендона побачили світ перші франкомовні твори Семюеля Беккета, а також постало як окреме явище в літературі французький «новий роман».

Під час Алжирської кампанії на Лендона, який дотримувався антивоєнних поглядів, оголосили полювання терористи ОАС. Лендон також послідовно боровся проти цензури та відстоював незалежне книговидання^[5]. Видавництвом «Минюи» він керував до самої смерті в 2001 році. Похований на кладовищі Монпарнас.

Через півроку після смерті Жером Лендон потрапив у каталог «Мінюї» — там вийшов присвячений йому спогад Жана Ешноза^[6].

Син Лендона, Матьє, став відомим письменником, а дочка, Ірен, продовжила справу батька, перейнявши на себе керівництво видавництвом «Мінюї»^[7].

Публікації

Під псевдонімом Луї Палон (Louis Palomb)

• Correspondance, Éditions de Minuit, 1968. — In-16 (18 cm), 189 p. ISBN 9782707304612
• Réflexions, Éditions de Minuit, 1968. — In-16 (18 cm), 204 p. ISBN 9782707304629

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Dupuis J. Mathieu Lindon rend un maigre "hommage" à Michel Foucault — 2011.
   d:Track:Q15197646d:Track:Q3190886
3. Les Archives du spectacle — 2007.
   d:Track:Q80911465
4. Див.: André Citroën, de Jacques Wolgensinger, Flammarion, 1991 ISBN 2-08-066484-0.
5. Patrick Ffrench. Lindon, Jérôme // Encyclopedia of Contemporary French Culture / Edited by Alex Hughes and Keith Reader. — London and New York : Routledge, 1998. — P. 340. — ISBN 0-415-13186-3.
6. Jean-Baptiste Harang. (18 жовтня 2001). Tout droit, réservé (фр.). "Libération". Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 27 листопада 2014.
7. Les Éditions de Minuit – Historique (фр.). "Les Éditions de Minuit". Архів оригіналу за 17 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.

Література

• Jean Echenoz, Jérôme Lindon, Minuit, 2001
• Jean-Philippe Toussaint, " Le jour où j'ai rencontré Jérôme Lindon ", postface à la réédition de La Salle de bain, Minuit, 2005
• Anne Simonin, Les Éditions de Minuit, 1942—1955. Le devoir d'insoumission, Paris, éditions de l'Institut mémoires de l'édition contemporaine, 1994 ISBN 2-908295-20-2
• Mathieu Lindon, Ce qu'aimer veut dire, P.O.L, 2011 — Prix Médicis 2011.

Біографії   Франція   Література