Женецький Степан (псевдонім — Степан Вусатий; 28 грудня 1913, Великі Мости, Сокальський район, Львівська область — 8 червня 2008, Йонкерс[1]) — український письменник, журналіст, публіцист, громадський діяч.
Біографія
Народився у Мостах Великих Жовківського повіту (Галичина). Писати вірші почав ще у народній школі.
Працював у львівській газеті «Нове село». Друкувався у львівських часописах як Федин Борозенко.
1939 — був мобілізований до польської армії, брав участь у німецько-польській війні, потрапив у полон. Залишився в Німеччині, працював в українських газетах «Вісник», «Голос» (Берлін), друкувався у журналі «Пробоєм» (Прага).
У повоєнний час працював у редакції газети «Християнський голос» (Мюнхені).
1952 — переїхав до США, оселився у м. Йонкерс, редагував «Лемківські вісті», потім — «Голос Лемківщини» (1972—1997, Йонкерс).
Член Спілки українських журналістів Америки.
Член Національної спілки письменників України (з 2002)[2].
Літературний доробок
Автор збірки гуморесок «Еміграція в поході [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]» (1958), оповідань «Гори мстяться» (1961).
Літературні твори
Публіцистика, репортажі
Примітки
Джерела
- Маркусь В. Женецький Степан // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В.Маркусь, співред. Д.Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 287.
- Романенчук Б. Вусатий Степан // Азбуковник. Енциклопедія української літератури. — Філадельфія — Київ, 1973. — Т. 2. — С. 267.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.