При вступі у стрій 1 x 102-мм гармата «102/40 Mod. 1914» 4 x 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.» Після 1918 року 5 x 102-мм гармат «102/35 Mod. 1914» 1 x 40-мм гармата Vickers Mark II
Ескадрені міноносці типу «Індоміто» були розроблені фірмою «Паттісон» у 1910 році як відповідь на появу у флотах Франції та Австро-Угорщини великих есмінців зі 100-мм артилерією головного калібру.
Ескадрені міноносці типу «Індоміто» були першими в італійському флоті, на яких була встановлена парова турбіна. Її потужність становила 16 000 к.с., що завало змогу розвивати швидкість до 30 вузлів.
При вступі у стрій артилерійське озброєння складалось з однієї 102-мм гармати «102/40 Mod. 1914» та чотирьох 76-мм гармат «76/40 Mod. 1916 R.M.»
Торпедне озброєння складалось з 4 x 450-мм торпедних апаратів, розміщених попарно.
Але вже на перших кораблях під час війни озброєння було змінене. Тепер воно складалось з п'яти 102-мм гармат «102/35 Mod. 1914» та однієї 40-мм гармати Vickers Mark II.
Також за рахунок бокових цистерн запас палива збільшився зі 100 т до 128 т, а водотоннажність зросла зі 720 т до 900 т. За рахунок цього швидкість зменшилась до 27-28 вузлів.
У 1937-1938 роках 4 останні есмінці, що ще перебували у строю, були виключені зі складу флоту. 3 з них пішли на злам, але «Інсідіозо», простоявши декілька років на приколі, у березні 1941 року був знову включений до складу флоту після модернізації, під час якої з нього зняли один паровий котел та димову трубу, а також змінили озброєння. Корабель спочатку використовувався як навчальний для підготовки підводників, а потім використовувався як ескортний корабель.
Література
Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5(англ.)
Эсминцы Второй мировой:первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. - Москва:Эксмо:Яуза,2019,-416 с. ISBN 978-5-04-098439-8(рос.)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
