Народився в купецькій родині єврейського походження. З 1892 року вчився в Берлінському університеті.[4][5] Відвідував також лекції в університетах Лейпцига, Гайдельберга, Мюнхена ,Марбурга. Професор (1919—1933)[6] і ректор (1930—1933) Гамбурзького університету. З 1933 року Кассірер був в еміграції: у Оксфорді (Велика Британія),[7] в 1935—1941 роках в Гетеборзі (Швеція), з 1941 року — у США. У 1941—1944 роках викладав у Єльському університеті, потім в Колумбійському університеті. Ернст Кассірер помер від серцевого нападу в Нью-Йорку в квітні 1945 року. Похоронну службу провів молодий рабин Артур Герцберг, який був студентом Кассірера в Колумбійському університеті. Могила Кассірера знаходиться у Вествуді (штат Нью-Джерсі) на кладовищі Кедр-Парк Бет-Ел серед могил Конгрегації Хабонім. Його аналіз становлення націонал-соціалізму в книзі "З міфу про державу" з'явився лише після його смерті.[8] Арт-дилер і видавець Пауль Кассірер був його двоюрідним братом.
Наукова діяльність
Наочне зображення сивмолічних форм за Кассірером
На початку своєї діяльності займався філософськими проблемами природознавства. Розробляв теорію понять, або «функцій». Після 1920 року створив оригінальну концепцію філософії культури. Слідом за Г. Коген і П. Наторпом Кассірер усував з кантівської системи поняття «речі в собі» як одного з двох (поряд з суб'єктом пізнання) чинників «досвіду», що будує світ. За Кассірером, матеріал для побудови «досвіду» («різноманіття») створюється самою думкою. Відповідно простір і час перестають бути спогляданням (як у Канта) і перетворюються на поняття. Замість кантівських двох світів, за Кассірером, існує єдиний світ — «світ культури». Ідеї розуму з регулятивних стають, як і категорії, конститутивним, тобто творять світ принципами. Кассірер називає їх «символічними функціями», оскільки вони представляють вищі цінності, пов'язані з «божественним» в людині. Різноманітні сфери культури, названі Кассірером «символічними формами» (мова, міф, релігія, мистецтво, наука), розглядаються як самостійні утворення, що не зводяться один до одного. Філософія культури Кассірера визначає й ідеалістичне розуміння ним людини як «тварини, що творить символи». На думку Кассірера, на певному етапі людина «розриває ланцюг, що зв'язує його із зовнішнім світом» і якщо «перші кроки інтелектуальної та культурного життя людини можна представити як свого роду розумове пристосування до безпосереднього оточення», то в подальшому розвитку стосунки людини зі світом описується посередництвом розгалуженої символічної системи. Людина на думку Кассірера «настільки занурена в лінгвістичні форми, художні образи, міфічні символи або релігійні ритуали, що не може нічого бачити і знати без втручання цього штучного посередника».
Ідеї Кассірера, насамперед його вчення про «символічні форми», мало визначальний вплив на дослідження з історії культури марбурзької школи.
На думку вітчизняного науковця—дослідника політичних міфівЮ. Шайгородського, символічна теорія Е. Кассірера стала засадничою концепцією розуміння сутності політичних міфів. Його праця «Техніка сучасних політичних міфів» й донині залишається підґрунтям наукового пошуку суспільствознавців. Символізм міфу, на погляд Е. Кассірера, ґрунтується на тому, що предмети, не втрачаючи своєї конкретності, можуть перетворюватися на певні знаки для відображення інших предметів чи явищ, тобто слугувати їх символічним аналогом. Міф з'являється як замкнута символічна система, об'єднана характером функціонування і способом моделювання навколишнього світу. У праці «Міф держави», опублікованій уже після смерті автора, Е. Кассірер розкрив сутність «героїчного» міфу. За Кассірером, герой — це не конкретна людина, а, скоріше, героїчний образ, завдяки якому справжній лідер постає як такий перед громадою чи видає себе за героя. У «Міфі про державу», на відміну від «Філософії символічних форм», мислитель певною мірою поширює проблематику патології символу на соціальне ціле. На його думку, за умов суспільних криз, збіднюється здатність людини до символічної інтерпретації, через що негативна енергія міфу виходить на перший план і створює загрозу для раціонального мислення та адекватного осягнення й інтерпретації дійсності. Міф, чиї сили в сприятливі часи пов'язані і локалізовані в релігії та мистецтві, отримує можливість розгорнутися в дійсності. Ця наукова праця є своєрідним «політичним заповітом» філософа, людини, яка особисто потерпіла в часи нацистської диктатури в Німеччині[9].
Автор історико-філософських праць про Г. Лейбніца («Leibniz 'System in seinen wissenschaftlichen Grundlagen» , 1902), І. Канта («Kants Leben und Lehre», 1918), Р. Декарта, з філософії Відродження («Individuum und Kosmos in der Philosophie der Renaissance» , 1927), Просвітництва («Die Philosophie der Aufklärung», 1932), праць про Гете, Шіллера, Гельдерліна, Клейста.
Публікації
Найповніше 25-томне видання творів Ернста Кассірера вийшло у німецькому видавництві Майнер (Гамбург). У 2010 році в цьому ж видавництві вийшло нове коментоване видання «Філософії символічних форм» в 3-х томах.
Проблема пізнання в філософії та науці нового часу / Das Erkenntnisproblem in der Philosophie und Wissenschaft der neueren Zeit, Bd 1—4, В., 1906—1957;
Свобода і форма / Freiheit und Form, В., 1916;
Філософія символічних форм / Philosophie der symbolischen Formen, Bd 1—3, В., 1923—1929;
Есе про людину. Вступ до філософії про людську культуру / An essay on man. An introduction to a philosophy of human culture. New Haven — L., [1945];
Міф держави / The myth of the state, London, 1946;
Про сучасну фізику / Zur modernen Physik, Oxford,1957;
Birgit Recki: Kultur als Praxis. Eine Einführung in Ernst Cassirers Philosophie der symbolischen Formen. Berlin 2004, ISBN 3-05-003870-5
Heinz Paetzold: Ernst Cassirer zur Einführung. Junius, Hamburg 2002, 2. überarb. Auflage, ISBN 3-88506-371-9
Tobias Bevc: Kulturgenese als Dialektik von Mythos und Vernunft. Ernst Cassirer und die Kritische Theorie. Würzburg 2005 ISBN 3-8260-2964-X.
Michael Bösch: Das Netz der Kultur. Der Systembegriff in der Kulturphilosophie Ernst Cassirers. Würzburg 2004, ISBN 3-8260-2757-4.
Toni Cassirer: Mein Leben mit Ernst Cassirer. Mit einer Vorbemerkung von Peter Cassirer, Abbildungen, Personen- und Sachindex sowie Schriftenverzeichnis. Meiner, Hamburg 2004, ISBN 3-7873-1625-6 [Erstausgabe 1950, u. d. T.: Aus meinem Leben mit Ernst Cassirer].
Massimo Ferrari: Ernst Cassirer. Stationen einer philosophischen Biographie. Von der Marburger Schule zur Kulturphilosophie. Aus dem Ital. übers. von Marion Lauschke. Meiner, Hamburg 2003, ISBN 3-7873-1636-1.
Michael Friedman: Carnap, Cassirer, Heidegger. Geteilte Wege. Fischer TB, Frankfurt 2004, ISBN 3-596-16006-5.
D. Kaegi / E. Rudolph (Hgg.): 70 Jahre Davoser Disputation, Meiner, Hamburg 2000.
John Michael Krois: Cassirer. Symbolic Forms and History. Yale University Press, New Haven 1987, ISBN 978-0-300-03746-3.
Thomas Meyer: Ernst Cassirer. 2. Aufl. Hamburg: Ellert & Richter 2007, ISBN 978-3-8319-0217-0.
Heinz Paetzold: Ernst Cassirer. Von Marburg nach New York, eine philosophische Biographie. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1995, ISBN 3-534-11816-2.
Martina Sauer: Wahrnehmen von Sinn vor jeder sprachlichen oder gedanklichen Fassung? Frage an Ernst Cassirer. In: Kunstgeschichte. Dezember 2008 (URN|nbn|de:0009-23-16908).
Oswald Schwemmer: Ernst Cassirer. Ein Philosoph der europäischen Moderne. Akademie, Berlin 1997, ISBN 3-05-003105-0.
Paul A. Schilpp (Hrsg.): The Philosophy of Ernst Cassirer. Open Court Publishing Company, LaSalle, Illinois, 1958 (Library of Living Philosophers 6).
Markus Tomberg: Studien zur Bedeutung des Symbolbegriffs. Platon, Aristoteles, Kant, Schelling, Cassirer, Mead, Ricoeur. Würzburg 2001, ISBN 3-8260-1991-1.
Wolfgang Vögele (Hrsg.): «Die Gegensätze schließen einander nicht aus, sondern verweisen aufeinander.» Ernst Cassirers Symboltheorie und die Frage nach Pluralismus und Differenz. Loccum 1999, ISBN 3-8172-3098-2.
↑Cassirer: Hermann Cohen und die Renaissance der Kantischen Philosophie. In: Jüdisch-liberale Zeitung. Nr. 11, 25. April 1924, 1. Beilage, S. 5–6 (ECW 24, S. 646–647); sowie ders.: Hermann Cohen, 1842–1918. In: Social Research. 10, 1943, S. 222–223 (ECW 24, S. 163–164)
↑Dimitry Gawronsky: Ernst Cassirer: Leben und Werk. In: Paul Arthur Schilpp (Hrsg.): Ernst Cassirer. Kohlhammer, Mainz 1966 (orig. engl. 1949), S. 5–7.
↑Шайгородський Ю. Кассірер Ернст // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закл / за ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 280—281.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
