Електроенергетика в Японії включає в себе генерацію, передачу, розподіл і продаж електричної енергії в країні.
Споживання
У 2008 році в Японії споживалося в середньому 8507 кВт·год/чол. електроенергії, що становило 115 % порівняно з країнами Європейського союзу(7409 кВт·год/чол.) і 95 % у порівнянні з країнами ОЕСР(8991 кВт·год/чол)[1].
Різні частоти
Передача електроенергії в Японії досить незвичайна і ускладнюється тим, що в країні історично склалося так, що вона розділена на дві частини, що працюють на різній промисловій частоті змінного струму — у східній її частині (включаючи Токіо, Кавасакі, Саппоро, Йокогами і Сендай) використовується 50 Гц, тоді як у західній частині (включаючи Окінаву, Осаку, Кіото, Кобе, Нагою і Хіросіму) — 60 Гц. А між ними діють чотири конвертери частоти («Shin Shinano», «Sakuma Dam», «Minami-Fukumitsu» і «Higashi-Shimizu») або використовуються ЛЕПпостійного струму. Така ситуація виникла через те, що для енергосистеми Токіо в 1895 році закупили генератори німецької компанії AEG, а для Осаки в 1896 році — американської компанії General Electric. Проводити уніфікацію виявилося занадто дорого[2][3].
За даними Міжнародного енергетичного агентства загальне виробництво електроенергії в Японії в 2009 році становило 1,041 млрд кВт·год, що робило її третім за величиною у світі виробником електроенергії. З виробництвом електроенергії в 1,088 млрд кВт·год у 2013 році країна займала п'яте місце у світі.
Компанії
Станом на 2014 рік найбільшими регіональними енергетичними компаніями Японії були[5]: