Екосело́, екологі́чне посе́лення — поселення, створене з метою організації екологічно чистого простору для життя групи людей, які дотримуються концепції ООН про сталий розвиток і організують харчування за рахунок органічного сільського господарства.
Принципи організації екопоселень
В різних екологічних поселеннях зустрічаються різні екологічні (природоохоронні) обмеження і самообмеження виробництва та обміну товарів, застосування тих чи інших матеріалів та технологій, життєвого устрою тощо Буклет GEN-Europe[недоступне посилання з липня 2019] Найбільш розповсюджені приклади:
Стале землеробство — використання раціональних технологій землеробства, які не знижують продуктивності землі (наприклад, принципи пермакультури). Як правило, забороняється (або обмежується) використання отрутохімікатів і пестицидів на території екопоселення.
Стале лісокористування та полікультурне лісовідновлення — ощадливе використання лісів і роботи по висаджуванню різних порід дерев для формування в лісах стійких екосистем, на відміну від монокультурних (які більш піддатливі до хвороб і впливу шкідників), які активно практикуються лісопромисловими організаціями.
Мінімізація енергоспоживання —поширена практика, яка виявляється у будівництві енергоефективного житла. Використання відновлювних джерел енергії. Мінімізація побутових витрат енергії.
На території екосел не вітається куріння, вживання спиртних напоїв, нецензурна лексика (вона й взагалі забороняється), грубість у відносинах.
Серед жителів екосел часто розповсюджене вегетаріанство, сироїдство, веганство та ін. В окремих випадках на територіях екологічних поселень забороняється вживання м'яса та вирощування тварин на м'ясо.
Більшість жителів екосел притримуються здорового образу життя, який включає загартовування, відвідання бань, парилок, саун, заняття різними видами спорту, фізичну гімнастику, ранішню зарядку тощо.
В екопоселеннях часто зустрічається тенденція до автаркії, соціальної замкненості та обмеження контактів зі світом.
Ряд екопоселень мають автономну малу альтернативну енергетику.
Число людей в екоселах варіює в межах 50–150 мешканців, інколи — до 2000 жителів.
Історія екопоселень
На Заході рух екосіл (екопоселень) почався у 1960-х роках. На теренах колишнього СРСР — на початку 1990-х.
В Україні
Майже у кожній області України є екопоселення. Наприклад на Черкащині, їх три.
Одне із таких унікальних екопоселень є і Херсонщині. Воно має назву «Райдуга» та засноване у 2013 р.
Діана Леаф Крістін[en] 2003. Creating a Life Together: Practical Tools to Grow Ecovillages and Intentional Communities New Society Publishers. ISBN 0-86571-471-1(англ.)
Dawson, Jonathan (2006) Ecovillages: Angelica Buenaventura for Sustainability. Green Books. ISBN 1-903998-77-8(англ.)
Jackson, H. and Svensson, K. 2002. Ecovillage Living: Restoring the Earth and Her People. Green Books. ISBN 1-903998-16-6(англ.)
Walker, Liz. 2005 EcoVillage at Ithaca: Pioneering a Sustainable Culture. New Society Publishers ISBN 0-86571-524-6(англ.)
Sunarti, Euis (eds.) 2009. Model of Ecovillage Development: Development of Rural Areas in Order To Improve Quality of Life for Rural Residents, Indonesia. ISBN 978-979-19278-5-7(англ.)
