«Дівчина з маяка» (рос. «Девушка с маяка») — український радянський кінофільм 1956 року режисера Григорія Крикуна. Знятий за повістю Олеся Гончара «Щоб світився вогник» 1955 року. Фільм знімався в Керчі на узбережжі Азовського моря.
Сюжет
На невеликому острівці живе сім'я доглядача маяка, колишнього боцмана Лелеки. Марійка, дочка Лелеки, закохана в Ігоря, капітана морського катера, який час від часу привозить світильний газ для маяка. Зустрічі Марійки і Ігоря приносять страждання закоханому в Марійку мотористові Дем'яну. Незабаром, Ігор захоплюється іншою дівчиною. Даремно чекає його довірлива Марійка…
В ролях
Знімальна група
Критика
В журналі «Искусство кино» (1958, № 11) фільм був підданий критиці. Кінознавець Андрій Роміцин написав: "Відсутність предметного, психологічно переконливого вираження почуттів героїв оголило штучність сюжетної побудови. Все доводиться приймати на віру, тому що режисер не дав вчинкам героїв переконливого художнього обґрунтування ".
«Марійка любить Ігоря, — продовжував рецензент, — проте з таким же самим успіхом могла полюбити іншого, скажімо, працівника маяка Дем'яна …». Один із прийомів, який ілюструє стан її щастя, «викликає таке ставлення до героїні, яке у всьому є протилежним справжнім намірам режисера» і викликає у глядача «підозру, невтішну для розуму героїні».
Література
- Роміцин А. Намерения и результаты // Искусство кино. — 1958. — № 11. — С. 36—42.
- Корнієнко І. Фільмографія українських радянських художніх фільмів 1917—1967 pp. // Корнієнко І. Півстоліття українського кіно: Сторінки історії. — К., 1970. — С. 185—227.
Посилання
.jpg)
