Ду-воп

Ду-воп
Френкі Лаймон та гурт the Teenagers
Стилістичні походження	ритм-енд-блюз, рок-н-рол
Походження	США
Типові інструменти	контрабас, саксофон, електрогітара, фортепіано, ударні, вокал
Популярність	1950-1960-ті рр.

Ду-воп (англ. doo-wop) — вокальний жанр ритм-енд-блюзу та рок-н-ролу^[1]. Його основними ознаками є широкий спектр вокальних партій та їх гармонійне виконання, мінімальний інструментальний супровід, прості музика, ритм та тексти, безглузді склади^[2].

Історія

Зародження жанру відбувалося в 1930-х — 40-х роках і його пов'язують з гуртами The Mills Brothers та The Ink Spots. Ду-воп досяг свого розквіту в 1950-1960-х роках. Рівночасно з'являється і саме слово «ду-воп». Термін походить від звуків, які виконують підспівувачі для створення гармонійності звучання.

Першим відомим хітом цього напрямку вважають пісня «h-Boom^[en]», гурту The Chords' у 1954 році. Ця пісня досягла 9-ї позиції у рейтингу Billboard. А кількома місяцями пізніше канадський гурт Crew Cuts гурту The Moonglows^[3], «Earth Angel» гурту The Penguins^[4], Book of Love" гурту The Monotones^[5],та інші.

Особливої популярності в кінці 1950-х в цьому напрямку досягли італійсько-американські гурти, учасники яких мали досвід співу в церкві, який вони могли втілити у новому напрямку. Це гурт Dion and the Belmonts (пісні «I Wonder Why^[en]," «Teenager in Love^[en]», «Where or When^[en]»); гурт The Capris (пісні «There's a Moon Out Tonight^[en]»; «Randy & the Rainbows^[en]»), гурт The Four Seasons (пісні "Rag Doll", "Come on Marianne") та інші.

The Quotations концертний виступ в Benedum Center, Пенсільванія

Жіночі ду-воп гурти в ранні роки лишались рідкістю. Першою жінкою-вокалісткою в цьому напрямку була Ліліан Ліх^[en], солістка гурту Mellows У 1953-1958 роках.^[6] Пісні цього гурту не потрапляли до хіт-парадів, проте пізніше її творчість було визнано класикою ду-вопа^[7].

Характеристика

Гурт, який виконує ду-вопову музику, складається з чотирьох-п'яти чоловік, як правило, один з них - головний тенор виконує мелодію пісні, а підспівувачі створюють гармонійне фонове звучання. Виконання може супроводжується клацанням пальців або плесканням у долоні. Інколи, наприклад у творчості The Mills Brothers, вокалісти можуть імітувати музичні інструменти, розспівуючи свою партію на беззнакові імітуючі склади, як наприклад "bom-bom-bom" для імітації лінії баса або "shang-a-lang" - длі лінії гітари чи "dooooo -wop-wop" - для імітації мідних. Наприклад, пісня "Count Every Star" гурту The Ravens (1950) включає вокалізацію "doomph, doomph", що імітує піцикато на контрабасі. Сприял розвитку ду-вопа і нові звукові рішення гурту The Orioles в таких хітах як "It's Too Soon to Know" (1948) та "Crying in the Chapel" (1953).

Примітки

1. Frederick Dennis Greene. Doo-wop ((англ.)) . britannica.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
2. Doo-wop ((англ.)) . shsu.edu. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
3. Gilliland, John (1969). Show 11 – Big Rock Candy Mountain: Early rock 'n' roll vocal groups & Frank Zappa (audio). Pop Chronicles. Digital.library.unt.edu. Track 5.
4. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
5. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
6. Hinckley, David (29 квітня 2013). Lillian Leach Boyd, singer for The Mellows, dead at 76. New York Daily News. Архів оригіналу за 3 травня 2013.
7. Miller, Bryan (8 вересня 1994). Doo-Wop Stars Try for a Comeback. The New York Times. Архів оригіналу за 19 March 2015.