Закінчила 4 класи Маріїнської гімназії у Таганрозі, навчалася на курсах бухгалтерів та машиністок, короткий час працювала у профспілковій організації.
1921 — родина внаслідок кількамісячної подорожі повернулася на Лемківщину.
Восени 1922 року одружилася з Драганом Іваном Федоровичем (1882—1955). Чоловік також повернувся з США, де працював на вугільних шахтах і заробив велику суму грошей, на котрі родина завела у Розділлю велике господарство, мали корчму та тартак. Івана було обрано війтом села, а Ганну — писаркою.
Співала змалку. Дорослою була першою співачкою на вечорницях, народних фестивалях, у гуртках художньої самодіяльності. Особливо розвинула талант народної співачки після повернення з Росії, де навчилася російських і українських пісень.
Дуже сумувала з того приводу, що лемки в Україні почали втрачати свої етнографічні особливості, стали забувати лемківські пісні та традиції. 1970 року фольклорист Михайло Дзіндзьо записав від неї низку текстів весільних пісень для праці «В Розділлю на весіллю».
Потім ці записи доповнив Ярослав Бодак. Всього від Анни Драган було записано понад 600 пісень, в основному лемківських (весільних — 249, балад — 32, парубоцьких — 35, ліричних — 107, авторських — 6 та інших), що мають велику цінність як джерело пісенного мистецтва лемків.
