Досталь Микола Миколайович

Досталь Микола Миколайович
Дата народження	21 травня 1946(1946-05-21)
Місце народження	Москва, СРСР
Дата смерті	18 січня 2023(2023-01-18) (76 років)
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	факультет журналістики МДУ і Вищі курси сценаристів і режисерів^d
Професія	кінорежисер, сценарист
Нагороди
IMDb	ID 0234483

Миколай Миколайович Досталь (21 травня 1946, Москва — 18 січня 2023) — радянський і російський кінорежисер, сценарист і актор. Народний артист Російської Федерації (2008)^[1] .

Біографія

Народився 21 травня 1946 року в Москві, в сім'ї кінорежисера Миколи Володимировича Досталя та персіянки Джахантаб Сарафі, віолончелістки з громади бахаї в Ашхабаді^[2] . Пасинок Наталії Андросової (уродженої князівни Іскандер) — праправнучки Миколи I, останньої з родини Романових, що залишилися в СРСР та пострадянській Росії. Брат продюсера Володимира Досталя.

У 1970 році закінчив факультет журналістики МГУ, у 1972 році — Вищі курси сценаристів і режисерів (майстерня Георгія Данелії).

Зйомки останнього фільму М. Досталя «Чернець та біс» (2016) проходили частково на території анексованого РФ Криму у 2015 році. Ім'я режисера було занесено до бази даних центру «Миротворець»^[3].

Помер 18 січня 2023 року^[4].

Творчість

Режисер

• 1981 — Очікуються похолодання та сніг
• 1985 — Людина з акордеоном
• 1987 — Шура і Просвірняк
• 1989 — Я в повному порядку
• 1990 — Хмара-рай
• 1992 — Маленький гігант великого сексу
• 1995 — Дрібний біс
• 1997 — Поліцейські та злодії
• 1999 — Росія. XX століття. Погляд на владу
• 2001 — Громадянин начальник (ТВ)
• 2003 — Стилет (ТВ)
• 2004 — Штрафбат (ТВ)
• 2005 — Коля — перекоти поле
• 2007 — Заповіт Леніна (ТВ)
• 2009 — Петя по дорозі в Царство Небесне
• 2011 — Розкол (ТВ)
• 2016 — Чернець та біс

Сценарист

• 1987 — Шура і Просвірняк
• 1989 — Я в повному порядку
• 1992 — Маленький гігант великого сексу
• 1997 — Поліцейські та злодії
• 2005 — Коля — перекоти поле
• 2006 — Чарівність зла

Актор

• 1964 — До побачення, хлопчики — Саша Кригер
• 1967 — Морські розповіді — Хозе-Мария Дамец
• 1970 — Розплата — Резо
• 1971 — Їхали в трамваї Ільф і Петров — член комиссии в цирке
• 1972 — Людина на своєму місці — Юра, студент-архитектор

Другий режисер

• 1975 — Не може бути!
• 1972 — Небезпечний поворот

Визнання та нагороди

• 1991 — «Кінотавр». Приз «За руйнування бар'єру між фільмами для всіх та кіно для обраних» — «Хмара-рай»
• 1991 — Кінофестиваль у Локарно . Приз Срібний леопард — «Хмара-рай»
• 1991 — Кінофестиваль у Локарно. Приз екуменічного журі — «Хмара-рай»
• 1991 — Кінофестиваль у Локарно. Приз ФІПРЕССІ (Міжнародна асоціація кінопреси) — «Хмара-рай»
• 1991 — Кінофестиваль у Локарно. Приз CICAE (Міжнародна конфедерація кіномистецтва) — «Хмара-рай»
• 1991 — Другий Міжнародний Кінофестиваль європейського кіно (Франція, м. Ля Біль). Гран-прі — «Хмара-рай»
• 1992 — «Золотий овен» Приз Російської кінопреси «Відкриття року» — «Хмара-рай»
• 1997 — Звання Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації^[5] .
• 2005 — «ТЕФІ» в номінації «Телевізійний художній серіал» — «Штрафбат»
• 2005 — 13-й Кінофестиваль «Віват кіно Росії» (Санкт-Петербург) Кращий телевізійний фільм — «Штрафбат»^[6]
• 2005 — «10 Фестиваль Кіно та телебачення» за найкращий телесеріал (Швейцарія, м. Женева) — «Штрафбат»^[6]
• 2005 — Міжнародний фестиваль військового кіно ім. Ю. Озерова" (м. Чебоксари) Приз «Золотий меч» за найкращий телесеріал — «Штрафбат»^[6]
• 2005 — Московський міжнародний телевізійно-театральний фестиваль «Цей день Перемоги» Приз за найкращий телесеріал — «Штрафбат»^[6]
• 2005 — «Золота тура» — за найкращий ігровий фільм на кінофестивалі «Вікно в Європу» — «Коля — перекоти поле»
• 2005 — Кінофестиваль «Усміхнися Росія». Головний приз — «Коля — перекоти поле»
• 2007 — Премія міста Москви 2007 року в галузі мистецтва — «Коля — перекоти поле»
• 2008 — Звання Народний артист Російської Федерації
• 2008 — Спеціальний приз Ради Академії «Ніка» «За творчі досягнення в мистецтві телевізійного кінематографа» — «Заповіт Леніна»
• 2008 — Премія «Золотий орел» за найкращий телевізійний серіал (більше 10 серій) — «Заповіт Леніна»
• 2007 — «ТЕФІ» в номінації «Телевізійний художній серіал» — «Заповіт Леніна»
• 2009 — 31-й Московський міжнародний кінофестиваль . Гран-прі «Золотий Святий Георгій» — «Петя дорогою в Царство Небесне»
• 2012 — Спеціальний приз Ради Академії « Ніка» «За творчі досягнення в мистецтві телевізійного кінематографа» — за фільм «Розкол»
• 2016 — 38-й Московський Міжнародний Кінофестиваль. Приз Федерації кіноклубів Росії. Найкращий фільм російських програм за результатами рейтингового голосування — «Монах і біс»
• 2016 — Кінофестиваль історичного кіно «Віче» (Великий-Новгород) Гран-прі — «Монах і біс»
• 2016 — 14-й Кінофестиваль «Покров» (м. Київ) Гран-при — «Монах і біс»
• 2016 — Орден Української Православної Церкви св. Миколи Чудотворця
• 2017 — 25-й Кінофестиваль «Віват кіно Росії» (Санкт-Петербург) Приз за режисуру — «Монах і біс»
• 2017 — 12-й Міжнародний православний Стрітенський кінофестиваль «Зустріч» (м. Обнінськ) Гран-прі — «Монах і біс»

Примітки

1. Указ Президента Российской Федерации от 17.11.2008 г. № 1614. Президент России (рос.). Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
2. Роскультура - rus. Российская культура в событиях. Новый проект Досталя. www.rosculture.ru. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
3. Центр «Миротворець»: Досталь Микола Миколайович
4. Умер режиссер Николай Досталь. Meduza. 19 січня 2023. Архів оригіналу за 26 січня 2023. Процитовано 20 лютого 2023. (рос.)
5. Указ Президента Российской Федерации от 02.08.1997 г. № 818. Президент России (рос.). Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 31 січня 2022.
6. ТЭФИ :: Победители :: Победители "ТЭФИ-2005". web.archive.org. 2 січня 2016. Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 31 січня 2022.

Посилання

• Николай Досталь: Шаламов велик и без лагеря [Архівовано 1 лютого 2022 у Wayback Machine.]. «Российская газета»-Неделя № 4378 от 1 июня 2007 г.