До́блесть — поняття моральної свідомості й категорія етики, що розуміє вищу душевну мужність, стійкість, шляхетність; високу властивість душі, вищу чесноту, великодушність, самопожертву тощо. Доблесть — це свідома готовність долати будь-які перепони на шляху досягнення якої-небудь високої мети, не втрачаючи гідності та честі.
Чесноти — синоніми доблесті
Див. також
Посилання
