Дмитренко Любомир Іванович

Дмитренко Любомир Іванович
Ім'я при народженніДмитренко Любомир Іванович
Народився15 вересня 1942(1942-09-15) (82 роки)
Республіка Польща
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьхудожник-монументаліст
Alma materЛьвівська національна академія мистецтв
Нагороди
медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва»
Золота медаль ВДНГ Орден преподобного Нестора Літописця
ЗванняЗаслужений діяч мистецтв України

Дмитренко Любомир Іванович (нар. 15 вересня 1942, с. Сколошів, Польща) — український художник-монументаліст. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Член Національної спілки художників України1977).

Життєпис

Народився 15 вересня 1942 року в с. Сколошів, Ярославського повіту (Польща). У 1945 році, під час масового примусового переселення українців з Польщі до Радянського Союзу родина зі Сколошева була вивезена у Волинську область Української РСР.

З 1956 до 1961 року навчався у Львівському державному училищі декоративного і прикладного мистецтва (нині Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша. 1969 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв) Учень професорів Романа Сельського і Марти Токар.

У 1992—2003 роках — голова секції монументально-декоративного мистецтва Київської організації Національної спілки художників України.

Працює у галузях монументального живопису та гобелена. Від 1969 – учасник всеукраїнських художніх виставок. Для творчості характерні декоративність, узагальненість форми, особлива композиційна структура. Роботи зберігаються в інтер’єрах громадських споруд України, РФ, Узбекистану, Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки у Києві, Сумському художньому музеї.[1]

Основні твори

  • гобелени:

«Леся Українка» (1971, Музей Лесі Українки у Києві, срібна медаль ВДНГ СРСР, 1971, співавт.),

триптих «Т. Шевченко» (1987, Міжнар. молодіж. центр у Каневі Черкас. обл.),

«О. Довженко», «Світ Кіно» (обидва – 1991, Луган. палац культури профспілок);

  • стінопис – «Історія фізики від Аристотеля до Айнштайна» (1973, гол. корпус Нац. тех. університету України «Київ. політех. інститут»),
  • «Св. апостол Андрій Первозванний», «Св. князь Володимир Великий» (ікони Верх. храму Володимир. собору у Херсонесі, АР Крим, 2003–04 – відтворення знищеного живопису 19 ст. О. Корзухіна);
  • «Св. Євангеліст Іоан Богослов», стінопис «Св. Дух», фасадна ікона «Микола Чудотворець» (усі – 2005, храм Святителя Миколая в с. Кірове Немирівського р-ну Вінницької обл.).

Джерела

  • Підгора В. Настінний живопис мурів Михайлівського монастиря // КС. 2000. № 4;
  • Дорофієнко І. Відтворення стінописів Михайлівського Золотоверхого собору в Києві // Укр. АМ. К., 2000. Вип. 7.
  1. В. П. Підгора (2008). Дмитренко Любомир Іванович. Енциклопедія сучасної України. 22036. Архів оригіналу за 15 грудня 2023. Процитовано 17 вересня 2024.
  2. https://esu.com.ua/images/galleries-images/D/dmitrenkolyubomirivanovich/aylivsykomu%20zolotoverhomu%20sobori%20u%20kievi.%202000.%20stinopis.jpg

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!