Починав грати у баскетбол у команді Літл-Рокської старшої школи (Літл-Рок, Арканзас). На університетському рівні грав за команду Арканзас (1999–2001).[1]
2001 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 10-м номером командою «Бостон Селтікс».[2] Захищав кольори команди з Бостона півроку.
2005 року в обмін на Боріса Діао перейшов до «Атланта Гокс», у складі якої провів наступні 7 сезонів своєї кар'єри.[4] У своєму першому ж сезоні в Атланті був лідером за очками (20,2 за матч), асистами (6,5), перехопленнями (1,26), забитими триочковими (128) та зіграними хвилинами (40,7).
7 березня 2006 року у матчі проти «Голден-Стейт Ворріорс» набрав 42 очки, що стало його особистим рекордом.[5] 13 березня у матчі проти «Мілвокі Бакс» зробив 17 результативних передач, що також стало для нього найкращим показником в кар'єрі.[6]
2006 року завоював бронзу на чемпіонаті світу з баскетболу у складі збірної США.[7] 2007 року вперше був запрошений для участі у матчі усіх зірок НБА. 2008 року вдруге взяв участь у матчі всіх зірок, а також протягом сезону був двічі названий гравцем місяця конференції.[8]
8 липня 2016 року став гравцем «Юта Джаз», команди, кольори якої захищає й досі.[13]
8 лютого 2018 року був обміняний до «Сакраменто Кінгс», однак клуб одразу викупив його контракт, що означало відрахування зі складу команди. 14 лютого підписав контракт з «Х'юстон Рокетс».[14]
