Джон Тайлер

Джон Тайлер
англ. John Tyler
Джон Тайлер
10-й Президент США
4 квітня 1841 — 4 березня 1845
Віцепрезидент	не було
Попередник	Вільям Генрі Гаррісон
Наступник	Джеймс Нокс Полк
10-й Віцепрезидент США
4 березня 1841 — 4 квітня 1841
Президент	Вільям Генрі Гаррісон
Попередник	Річард Ментор Джонсон
Наступник	Джордж Даллас
23-й губернатор Вірджинії
10 грудня 1825 — 4 березня 1827
Попередник	Джеймс Плезентс
Наступник	Вільям Бранч Джілс
Народився	29 березня 1790(1790-03-29) округ Чарльз-Сіті, Вірджинія, США
Помер	18 січня 1862(1862-01-18) (71 рік) Ричмонд, Вірджинія, США
Похований	Hollywood Cemetery^d[1]
Відомий як	політик, адвокат, державний діяч
Громадянство	США
Національність	Англієць
Alma mater	Коледж Вільяма і Мері (1807)[2][3]
Політична партія	партія вігів, Демократична партія США
Батько	John Tyler^d
Мати	Mary Marot Armistead^d[4]
У шлюбі з	Летиція Крістіан (Тайлер) (1-ша) Джулія Гардінер (Тайлер) (2-га)
Діти	David Gardiner Tyler^d, John Alexander Tyler^d, Lyon Gardiner Tyler^d[4], Letitia Tyler Semple^d, Robert Tyler^d[4], John Tyler, Jr.^d[4], Elizabeth Tyler^d[4], Mary Tyler^d[4], Ann Contesse Tyler^d[4], Alice Tyler^d[4], Tazewell Tyler^d[4], Julia Gardiner Tyler^d[4], Lachlan Tyler^d[4], Robert FitzWalter Tyler^d[4] і Pearl Tyler^d[4]
Професія	юрист
Релігія	Єпископальна Церква США
Підпис
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Джон Та́йлер (англ. John Tyler; 29 березня 1790 — 18 січня 1862) — десятий президент США (1841–1845 роки). Тайлер був першим президентом, який вступив на посаду як віцепрезидент по смерті чинного глави держави.

До президентства

Родом з Вірджинії, вивчав юриспруденцію, у 1816—1821 рр. входив до палати представників у конгресі; під час дебатів про Міссурійську угоду висловився у принципі проти рабства, але з тим проти права союзу наказувати чи забороняти рабство у окремих штатах. У 1825—1827 рр. був губернатором Вірджинії, в 1827—1836 рр. — сенатором від цього штату. При створенні партії вігів Тайлер — що суперечило його попереднім діям — виявився її членом. У 1840 р. він був висунутий партією вігів як кандидат на посаду віце-президента і обраний на цю посаду. 4 березня 1841 р. він розпочав виконання своїх зобов'язань, а 4 квітня 1841 р. став президентом внаслідок смерті Відьяма Гаррісона.

Президентство

Він не виправдав очікувань своєї партії; навпаки, у системі керування він схилявся на бік демократів. У результаті накладення ним вето на певні законопроєкти конгресу, в якому переважали вігі, кабінет, призначений ще Гаррісоном, пішов у відставку у липні 1841 р., і Тайлер змушений був більш відкрито взаємодіяти з демократами. Це викликало сильне невдоволення; його портрети у багатьох місцях були урочисто спалені на народних мітингах. Тайлер продовжував, проте, власну політику й під кінець правління (1845) був у ворожих стосунках з конгресом.

Оцінка правління

Президентство Тайлера було невиправданим в американській історії, виключаючи лише одномісячне перебування на посаді Гаррісона. У цій оцінці нічого не змінилося до сьогодні. Іноземні спостерігачі того часу вважали його навіть ознакою майбутнього краху і розвалу Сполучених Штатів. Однак, незважаючи на недостатню особисту придатність Тайлера, можна легко побачити, що його президентство мало в конституційно-правовому відношенні важливе значення, зміцнивши інститут президентства по відношенню до ворожого Конгресу насамперед у досі нез'ясованому питанні визнання успадкування посади і тим самим перешкодивши зведенню ролі інституту президентства до рівня футбольного м'яча між партійно-політичними інтересами. Тайлер у ролі слухняної маріонетки в руках Клея був би для конституційно-правового розвитку Сполучених Штатів більш фатальним, ніж Тайлер як противник Клея. Навіть якщо Тайлер особисто програв Клею у боротьбі за владу, то інститут президентства вийшов із цього конфлікту скоріше загартованим.

Останні роки життя та смерть

Його звільнення з посади було гідним і більш блискучим, ніж його політична кар'єра, і він був упевнений, що історія колись визнає його правоту. Він повернувся на свою плантацію у Віргінії до сім'ї, звідки підтримував контакти з демократичною партією, проте активно не втручаючись у політику. Натомість присвятив себе своєму колишньому коледжу у Вільямсбурзі, де служив канцлером в останні роки свого життя. Тільки громадянська війна, виникнення якої становило серйозну загрозу, вирвала його з блаженного сільського життя, і в лютому 1861 року він як голова одного з конвентів штатів, створених з ініціативи Вірджинії, ще раз повернувся до Вашингтона, щоб сприяти останній спробі запобігти війні, яка загрожувала спалахнути. Коли стала очевидна марність цих зусиль, він порадив своєму рідному штату відокремитися і запропонував свої послуги тимчасовому установчому конгресу південних штатів, до якого його було обрано. У листопаді його обрано до Палати представників Конфедеративних Штатів Америки, але перш ніж зміг вступити на свою посаду, він помер 18 січня 1862 року незадовго до 72-го дня народження.

Похований в Ричмонді, штат Вірджинія на кладовищі «Голлівуд», на якому також покоїться Джеймс Монро (перепохований в 1858 р.)

Цікаві факти

• Президент Тайлер помер у Ричмонді, який контролювався Конфедерацією, і йому були влаштовані пишні державні похорони, а труна покрита прапором конфедератів. Тим самим він став єдиним президентом США, церемонію поховання якого влаштовувала інша держава під іншим прапором;
• Перший президент США, який народився після проголошення Незалежності;
• У 1844 році, будучи президентом, 54-річний Тайлер вдруге одружився з 24-річною донькою колишнього сенатора штату Нью-Йорк Джулії Гардінер (він був першим президентом, який одружився під час перебування на посаді);
• Батько президента Джон Тайлер — старший був близьким приятелем Томаса Джефферсона;
• Перший віцепрезидент, який через смерть попередника зайняв посаду президента США.
• Президент багатодітний-тато він мав 15 дітей — це рекорд для президентів США.

Сім'я

• 
  Дагеротип Тайлера
• 
  Перша дружина Тайлера Летиція
• 
  Поштова марка США із зображенням Джона Тайлера

У 1861 р., після відділення південних (рабовласницьких) штатів від Союзу, Тайлер, як віргінець, був у лавах і був обраний членом сенату Південної Конфедерації. Життя його описав його син, Лайон Гардінер Тайлер (Ричмонд, 1884).

Тайлер був одружений двічі, вже президентом, з жінкою на 30 років його молодшій. Від двох дружин у нього було 15 дітей. Його наймолодша дитина, дочка Перл (1860—1948), була на 45 років молодше найстаршої дитини, дочки Мері (1815—1848), і померла через 100 років після неї. Джон Тайлер має двох іще живих внуків, які живуть у родовому маєтку Тайлерів.

Примітки

1. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
2. https://www.whitehouse.gov/about-the-white-house/presidents/john-tyler/
3. https://millercenter.org/president/tyler
4. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Посилання

• John Tyler [Архівовано 15 січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
• John Tyler: A Resource Guide [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] from the Library of Congress] (англ.)
• Джон Тайлер: твори у бібліотеці (WorldCat каталог) (англ.)
• Biography by Appleton's and Stanley L. Klos (англ.)
• U.S. Senate Historian's Office: Vice Presidents of the United States—John Tyler [Архівовано 5 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• John Tyler in Union or Secession: Virginians Decide [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• POTUS — John Tyler [Архівовано 27 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Tyler's letters refusing government intervention, April and May 1842 [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Твори John Tyler у проєкті «Гутенберг» (англ.)
• List of Descendants [Архівовано 1 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• First State of the Union Address [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Second State of the Union Address [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Third State of the Union Address [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Fourth State of the Union Address [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• John Tyler's Health and Medical History [Архівовано 3 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Hollywood Cemetery — John Tyler's final resting place (англ.)
• John Tyler's Grandson Still Does Tours in the Old Tyler Home [Архівовано 21 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• Extensive essay on John Tyler and shorter essays on each member of his cabinet and First Lady from the Miller Center of Public Affairs (англ.)
• Finding aid of the Tyler Family Papers, Group A (англ.)
• A Guide to the Governor John Tyler Executive Papers, 1825—1827 [Архівовано 20 липня 2011 у Wayback Machine.] at The Library of Virginia [Архівовано 8 лютого 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• John Tyler [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

Попередник: Вільям Гаррісон 1841	10-й Президент США 4 квітня 1841 — 4 березня 1845	Наступник: Джеймс Полк 1845 — 1849
Попередник: Річард Ментор Джонсон	10-й Віце-президент США 4 березня 1841 — 4 квітня 1841	Наступник: Джордж Даллас