Джеймс Левінсон

Джеймс Левінсон
Народився	1958
Діяльність	економіст
Alma mater	Коледж Вільямса^d (1981) , Школа громадських та міжнародних відносин імені Вудро Вільсона^d (1985)  і Принстонський університет (1988)
Науковий керівник	Gene Grossman^d  і Авінаш К. Діксіт[1]
Заклад	Єльська школа менеджменту , Університет Мічигану , Університет Мічигану  і Університет Мічигану
Нагороди	Thomson Reuters Citation Laureates (2020)

Джеймс Левінсон (англ. James A. Levinsohn, нар. 1958) — директор-засновник Джексоновського інституту глобальних проблем^[en] Єльського університету, професор економіки і менеджменту Єльського університету.

Біографія

Свою освіту здобув у коледжі Вільямса^[en], де здобув ступінь бакалавра з політекономії в 1981 році, магістерський ступінь (M.P.A.) у Школі громадських і міжнародних відносин імені Вудро Вільсона^[en] при Принстонському університеті в 1985 році. В 1988 році успішно захистив докторську дисертацію та здобув докторський ступінь (Ph.D.) з економіки у Принстонському університеті^[2].

Свою трудову діяльність розпочав на посаді консультанта міністерства фінансів Ботсвани в 1982 році. Свою викладацьку діяльність розпочав на посаді викладача в Школі громадських і міжнародних відносин імені Вудро Вільсона у 1986—1987 роках. Потім був асистент-професором^[en] в 1987—1992 роках, асоційованим професором в 1992—1999 роках у Мічиганському університеті. Професор економіки і державної політики в 1999—2009 роках, регіональний директор Інституту Вільяма Девідсона^[en] при Мічиганському університеті в 1999—2002 роках, професор Дж. Айра і Нікі Гарріс на кафедрі державної політики у Мічиганському університеті в 2003—2009 роках, заступник декана Школи публічної політики імені Джеральда Р. Форда при Мічиганському університеті в 2003—2007 роках^[2].

Був співробітником в 1990—1992 роках, а з 1992 року науковим співробітником у Національному бюро економічних досліджень, помічником завідувача кафедри в 1994—1996 роках, тимчасовим завідувачем кафедри в 1996—1997 роках економічного факультету університету Мічигану, співредактором журналу Journal of International Economics в 1996—1999 роках, членом редколегії в 1998—2004 роках, а з 2004 заступник редактора журналу Journal of Economic Literature^[en], членом редколегії «Berkeley Electronic Journals in Economic Analysis and Policy» в 2002—2004 роках, консультантом адміністрації президента Південної Африки в 2004—2008 роках, консультантом Центрального статистичного управління Міністерства фінансів Ботсвани в 2005 році, заступник редактора журналу The Review of Economics and Statistics^[en] з 2003 року, в редколегії журналу The American Economic Review в 2006—2009 роках^[2].

На кінець 2010-х є професором з глобальних питань Єльського університету з 2010 року, професором Фонду Коулза з економічних досліджень^[en] при Єльському університеті з 2010 року, директор-засновник джексоновського інституту глобальних проблем^[en] Єльського університету з 2010 року^[2].

Нагороди та визнання

• 1983—1986: стипендія Принстонського Університету;
• 1986—1987: стипендія Слоуна від Фонду Слоуна з міжнародної економіки;
• 1989—1990: грант факультету Рекхема Мічиганського університету;
• 1990—1991: національна стипендія Гувера від Гуверівського інституту при Стенфордському університеті;
• 1991: премія Мічиганського університету «за видатні досягнення в галузі освіти»;
• 1992: стипендія факультету університету Мічигану на 1992 рік;
• 1992—1994: грант Національного наукового фонду ($ 228 000);
• 1993: нагорода «Кращий професор» від магістрантів економічного факультету університету Мічигану;
• 1995: грант Вільяма Вольфа від Мічиганського університету за «видатну вченість»;
• 1997—2000: дослідницький грант від Фонду Рассела Сейджа^[en] ($ 170,000);
• 1998: премія «за видатні досягнення в галузі освіти» від Мічиганського університету;
• 1999—2002: дослідницький грант від Фонду Меллона^[en] ($ 300,000);
• 2002—2005: дослідницький грант від Фонду Меллона ($ 400,000);
• 2003: увійшов до списку Who's Who in Economics;
• 2004—2009: дослідницький грант від Національного інституту здоров'я дітей і розвитку людського потенціалу^[en] ($3 000 000);
• 2009: грант на підтримку навчальних семінарів у Південній Африці від Фонду Кресгі^[en];
• 2020: Clarivate Citation Laureates.

Доробок

• Deardorff A., Levinsohn J.A., Stern R. New Directions in Trade Theory//University of Michigan Press, 1995.
• "Prospective Analysis of a Wage Subsidy for Cape Town Youth, " with Todd Pugatch
• "The Prevalence of HIV in Botswana, " with Justin McCrary
• "HIV Status and Labor Market Participation in South Africa, " with Zoe McLaren, Olive Shisana, and Khangelani Zuma, 2011.
• "Two Policies to Alleviate Unemployment in South Africa, " 2008.
• "Measuring Aggregate Productivity Growth Using Plant-level Data, " with Amil Petrin, 2011.
• "HIV/AIDS Awareness and Risk-Taking Behaviors in Botswana, " with Taryn Dinkelman and Rolang Majelantle, 2006. Forthcoming in Review of Economics and Statistics.
• "Fifteen Years On: Household Incomes in South Africa, " with Murray Leibbrandt, 2010.

Примітки

1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
2. CV James A. Levinsohn [Архівовано 4 листопада 2020 у Wayback Machine.]//Джексоновського інституту глобальних проблем^[en], 19.07.2011

Посилання

• Website [Архівовано 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.] bei der Yale University
• Джеймс Левінсон: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)
• Publikationsliste [Архівовано 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.] bei RePEc