Сайїд Джамаль аль-Дін аль-Афгані[1][2][3] (перс.سید جمالالدین افغانی), Також відомий як Сейід Джамал ад-Дін Ассабаді[4][5][6] (перс.سید جمالالدین اسدآبادی) і широко відомий як Аль-Афгані (1838/1839 — 9 березня 1897) — політичний активіст та ісламський ідеолог, який подорожував по мусульманському світу наприкінці 19 століття. Один із засновників ісламського модернізму[7][8] і Панісламізму (закликав до зургтування усіх мусульман чи принаймні мусульман-суннітів). Водночас в Індії виступав за індуїстсько-мусульманську єдність[9]. Він також відомий своєю причетністю разом зі своїм послідовником Мірзою Реза Кермані до успішного заговору щодо вбивства Шаха Насер-аль-Діна, якого Аль-Афгані звинувачував у тому, що він робить занадто багато поступок іноземним державам, особливо Британській імперії.[10]. Під кінець життя знайшов прихисток у Стамбулі, при дворі Абдул-Гаміда II, який прагнув використати прагнення мусульман в своїх інтересах[11].
↑Stéphane A. Dudoignon; Hisao Komatsu; Yasushi Kosugi (2006). Intellectuals in the Modern Islamic World: Transmission, Transformation, Communication. New horizons in Islamic studies. Taylor & Francis. с. 42. ISBN0415368359.
↑Said Amir Arjomand (1988). Authority and Political Culture in Shi'ism. SUNY series in Near Eastern studies. SUNY Press. с. 120. ISBN0887066380.
↑Ahmad Hasan Dani (2005). Chahryar Adle (ред.). History of Civilizations of Central Asia: Towards the contemporary period: from the mid-nineteenth to the end of the twentieth century. History of Civilizations of Central Asia. UNESCO. с. 465. ISBN9231039857.
.svg){kind=small}
