PROFILBARU.COM

*Два дні*
Два дні;
	Кадр із фільму
Жанр	історичний фільм
Режисер	Георгій Стабовий
Продюсер	Соломон Лазурін
Сценарист	Лазурін Соломон Мойсейович
У головних ; ролях	Лука Ляшенко; Федір Гамалій; Дмитро Капка
Оператор	Данило Демуцький
Композитор	Лятошинський Борис Миколайович
Художник	Гайнріх Байзенгерц
Кінокомпанія	Перша кінофабрика ВУФКУ (Одеса)
Тривалість	60 хв
Мова	українські інтертитри
Країна	УРСР
Рік	1927
IMDb	ID 0017839

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Два дні (значення).

«Два дні» — ігровий фільм режисера Георгія Стабового, знятий у 1927 році на Першій кінофабриці ВУФКУ (Одеса). Хронометраж фільму — 60 хв.

Прем’єра фільму відбулася 7 листопада 1927 в Києві, 25 грудня 1927 в Москві^[1]. Займає 46-48 позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Синопсис

Білогвардійці покидають місто, у яке заходить Червона армія. У панському маєтку залишаються старий швейцар Антон і панич-гімназист. У панському будинку розташовуються червоноармійці, серед яких більшовик Андрій, син швейцара. Старий не поділяє поглядів сина, він оберігає панича, сховавши його на горищі. Наступного дня місто знову захоплюють білогвардійці, і на тому ж горищі швейцар ховає свого сина. Але панич виказує Андрія, і більшовика стратять. Палає маєток з білогвардійцями, зупиняється серце батька Андрія, настає новий день.

Творча група

Режисер — Георгій Стабовий;
Сценарист — Соломон Лазурін;
Оператор — Данило Демуцький;
Художник — Гайнріх Байзенгерц.

Акторський склад

Іван Замичковський — Антон, старий швейцар;
Сергій Мінін — Андрій, його син, більшовик;
О. Назарова — графиня;
Тарасевич — граф;
Валерій Гаккебуш — гімназист, їх син;
Мілі Таут-Корсо — дружина робітничого;
Рудаков — сторож;
Олександр Чуверов — лікар;
Н. Соколова — 1-а покоївка;
М. Сидорова — 2-а покоївка;
П(?).Строганов, В. Грюнберг, Г(В?) Калмиков, Віктор Комар, С. Рапопорт, К. Федотов, Н(М?) Лагуткін — офіцери-денікинці;
Володимир Уральський, Арсеній Куц — червоноармійці.

Цікаві факти

«Два дні» — перша українська стрічка, яка потрапила в комерційний прокат США.
Музику до фільму в 1932 р. написав відомий український композитор Борис Лятошинський.
Фільм знімали на легендарній дачі Маразлі на Французькому бульварі в Одесі, а кінцівку на дачі Ашкіназі. Обидві дачі збереглися до наших днів, хоча вже давно втратили оригінальний вигляд і вишуканість. У 20-ті роки ХІХ століття дача Маразлі вважалася легендарним місцем, де завжди збиралася місцева еліта. Це був справжній взірець садово-паркового мистецтва, на території дачі була величезна 40-ка метрова оранжерея, вкрита склом, та штучний грот^[2].