Найдавніші викопні останки даманів відносяться до пізнього еоцену (40 млн років тому). Впродовж багатьох мільйонів років предки даманів були основними наземними травоїдними в Африці, поки в міоцені конкуренція з порожнисторогими не витіснила їх з колишньої екологічної ніші. Проте, дамани ще тривалий час залишалися численним і широко поширеним рядом, в пліоцені населяючи велику частину Африки, Азії й Південної Європи.
Філогенетично сучасні дамани найближчі до хоботних, з якими у них багато схожих рис в будові зубів, скелета і плаценти.
Існує думка, що «зайці», що згадуються в Біблії, позначені словом «шафан» (shaphan), насправді були даманами. Здалеку вони дійсно нагадують великих кроликів. З івриту це слово перейшло в мову фінікійців, які, мабуть, помилково прийняли кроликів Іберійського півострова за даманів, давши країні назву «I-shapan-im», Берег Даманів. Пізніше від цієї назви утворилося латинське Hispania і сучасне «Іспанія». Сама ж назва «даман» — арабського походження і в буквальному перекладі означає «баран».
↑Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 168.
Джерела
Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 142–144. — ISBN 0763762997.(англ.)
