Гіпергенез

Гіпергенез
Досліджується в	геохімія, ґрунтознавство і літологія

Гіпергене́з — процеси хімічного і фізичного перетворення мінералів як у верхніх частинах земної кори, так і на її поверхні під впливом атмосфери, гідросфери і біосфери.

Загальний опис

У геології рудних родовищ гіпергенні процеси — це процеси, які відбуваються відносно близько до поверхні на відміну від глибоких гіпогенних процесів. Супергенні процеси включають переважання циркуляції метеорної води (тобто води, отриманої з опадів) із супутнім окисненням і хімічним вивітрюванням. Проникаючі у земну кору води окиснюють первинні (гіпогенні) сульфідні рудні мінерали і перерозподіляють металеві рудні елементи. Супергенне збагачення відбувається в основі окисненої частини рудного родовища. Метали, які були вилужені з окисненої руди, переносяться вниз перколяційними ґрунтовими водами та реагують з гіпогенними сульфідами на межі суперген-гіпоген. Реакція утворює вторинні сульфіди з вмістом металів, вищим, ніж у первинній руді. Це особливо помітно в родовищах мідної руди, де сульфідні мінерали міді халькозин (Cu₂S), ковелін (CuS), дигеніт (Cu₁₈S₁₀) і дюрлеїт (Cu₃₁S₁₆) відкладаються поверхневими водами, що спускаються.^[1]

Усі такі процеси відбуваються в основному за атмосферних умов, близько кімнатної температури (25 °C) і стандартного атмосферного тиску (1 атм).^[2]

Класифікація

Поділяють гіпергенез на 2 етапи і відповідно виділяють 2 зони гіпергенезу:

• криптогіпергенез, що протікає в анаеробному середовищі;
• власне гіпергенез, пов'язаний з аеробними умовами.

За іншою концепцією запропоновано розрізнювати 3 зони Г.:

• поверхневу зону супрагіпергенезу,
• зону мезогіпергенезу,
• зону протогіпергенезу.

Головну роль в гіпергенезі відіграють хімічний розклад, розчинення, гідроліз, гідратація, окиснення і карбонатизація. Широко розвинені колоїдно-хімічні процеси, зокрема сорбція, розкристалізація гелів, переосадження і явища йонного обміну, біогеохімічні процеси.

В результаті гіпергенезу формуються родовища:

• залишкові (руди нікелю, заліза, марганцю, магнезиту, бокситів, каолініту);
• інфільтраційні (руди урану, міді, самородної сірки);
• розсипні (золото, платина, мінерали титану, вольфраму, олова);
• осадові (вугілля, горючі сланці, солі, фосфорити, руди заліза, марганцю, алюмінію, урану, міді, ванадію, гравій, піски, глини, вапняки, гіпс, яшма, трепел).

Див. також

• Екзогенні процеси
• Ендогенні процеси

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Примітки

1. Guilbert, John M. and Charles F. Park Jr (1986) The Geology of Ore Deposits, W. H. Freeman, ISBN 0-7167-1456-6
2. Manual of Mineralogy (1993) Klein and Hurlbut. Wiley