Гікорі[3] (Carya) — рід квіткових рослин із родини горіхових. Містить 18–19 видів, які поширені в Південно-Східній Азії й Північній Америці. Кілька видів гікорі використовуються для таких продуктів, як їстівні горіхи або деревина. Це лісові дерева (рідкісно кущі) перисто-складним листям і великими горіхами. Суцвіття гікорі — малі жовто-зелені сережки, що з'являються навесні. Вони запилюються вітром. Плід — кулястий чи овальний горішок 2—5 см завдовжки і 1.5—3 см у діаметрі, укладений у чотиристулкову лушпину, яка при дозріванні розривається. Горіхова шкаралупа товста і кістляста у більшості видів і тонка у деяких, особливо у пекана; вона розділена на дві половини, які розпадаються, коли насіння проростає.
Морфологічна характеристика
Це дерева, рідше кущі, 3–52 метрів заввишки. Кора сіра чи коричнева, гладка з тріщинами у молодих дерев, стає ребристою, іноді глибоко борозниста або відшаровується з дрібними пластинчастими лусочками або довгими смужками чи широкими пластинками. Гілочки зеленуваті, помаранчеві, червонуваті, або іржаво-коричневі, або бронзові, тонкі чи міцні, запушені та лускаті чи голі. Листя непарноперисті. Листових фрагментів 3–17(21), дистальні листочки найбільші, 2–26 × 1–14 см; поверхні абаксіально з незалозистими волосками і залозистими лусочками; адаксіально з розкиданими волосками та від розкиданими до рясними лусочок навесні або зосередженими вздовж середньої жилки та вторинних жилок до практично голих восени. Тичинкові сережки в пучках по 3, тичинок 3-10(15) у квітці. Маточкові квітки в кінцевих малоквіткових колосках. Плоди горіхів, укладені в лушпиння, стиснені чи ні; горіхи коричневі, червонувато-коричневі або коричневі, іноді з плямами чорного або коричневого кольору, стиснуті або не стиснуті, кутасті або некутасті, гладкі, зморщені або бородавчасті; оболонки тонкі чи товсті. Насіння солодке чи гірке. x = 16[4].
.jpg)
