Гігантський кіготь

Гігантський кіготь
The Giant Claw
Оригінальний американський плакат фільму
Жанр	наукова фантастика, жахи, про гігантських монстрів
Режисер	Фред Ф. Сірс
Продюсер	Сем Катцман
Сценарист	Семюель Ньюман, Пол Ґанґелін
У головних ролях	Джефф Морроу, Мара Кордей
Оператор	Бенджамін Г. Клайн
Композитор	Міша Бакалейнікофф^d
Монтаж	Ентоні Дімарко, Саул А. Ґудкінд
Кінокомпанія	Sam Katzman Productions
Дистриб'ютор	Columbia Pictures
Тривалість	75 хвилин
Мова	англійська
Країна	США
Рік	1957
Дата виходу	червень 1957
IMDb	ID 0050432
Гігантський кіготь у Вікісховищі

«Гігантський кіготь» (англ. The Giant Claw; відомий також як «Знак кігтя», англ. The Mark of the Claw) — американський науково-фантастичний фільм жахів про гігантських монстрів 1957 року кінокомпанії Sam Katzman Productions. Він був зпродюсований Семом Катцманом, а зрежисований Фредом Ф. Сірсом. І Сірс, і Катцман, були добре відомі як виробники низькобюджетних B-фільмів.^[1] У ньому знялися Джефф Морроу та Мара Кордей. «Гігантський кіготь» вийшов подвійно разом з фільмом «Ніч, коли світ вибухнув», та був розповсюджений Columbia Pictures.

Сюжет

Коли авіаційний інженер Мітч МакАфі робить тестовий політ над Північним полюсом, він помічає НЛО. Три реактивні винищувачі намагаються переслідувати та ідентифікувати об'єкт, але один з них зникає. Спершу ніхто не вірить МакАфі, всі вважають, що через його обман один із пілотів загинув.

Коли МакАфі та математик Саллі Колдуелл летять на літаку до Нью-Йорка, на них знову нападає НЛО. Їхній літак падає в Адірондак, а пілот гине. Там на допомогу їм приходить фермер П'єр Бруссар, який розповідає їм, що чудовисько, яке вони бачили, називається Ла Карканья. Звіт МакАфі сприймається скептично посадовими особами, але вони змушені повірити йому, після того, як кілька інших літаків зникають. Вони виявляють, що НЛО є гігантським птахом, який походить із галактики антиматерії. МакАфі, Колдуелл, доктор Карол Нойманн, генерал Консідайн та генерал Ван Бускірк намагаються розробити план по знищенню здавалося б незнищенної істоти.

Пізніше птах нападає на Мангеттен, та знищує Емпайр-Стейт-Білдінг та будівлю ООН. Однак пізніше літак-бомбардувальник В-25 вистрілює в птаха мюонним атомом, який руйнує його щит з антиматерії, даючи ракетам вбити його. Монстр падає в Атлантичний океан і тоне.

В ролях

Актор	Роль
Джефф Морроу	Мітч МакАфі Мітч МакАфі
Мара Кордей	Саллі Колдуелл Саллі Колдуелл
Морріс Анкрум	Едвард Консідайн генерал-лейтенант Едвард Консідайн
Лу Мерілл	П'єр Бруссар П'єр Бруссар
Едгар Барріер	Карол Нойманн доктор Карол Нойманн
Роберт Шейн	Ван Бускірк генерал Ван Бускірк
Френк Ґріффін	Піт пілот Піт
Кларк Ховат	Берген майор Берген
Морган Джонс	лейтенант, офіцер радару

Виробництво

Згідно з Річардом Харландом Смітом з Turner Classic Movies, фільм скоріше всього брав натхнення з численних повідомлень у ЗМІ про наукові відкриття у галузі фізики частинок, в тому числі й тих, що стосуються антиматерії. Також фільм брав натхнення з фільму «Родан» та оповідання Самюеля Гопкінса Адамса «Дідусь та зимова казка» про Ля Карканью, міфічну істоту, яка схожа гігантську жінку з головою вовка та чорними крилами, схожими на кажана, та яка є банші, яка віщує смерть. У фільмі П'єр Бруссар випадково плутає птаха та Ла Карканью.^[2] Історія Адамса була опублікована в The New Yorker у січні 1951 року.^[3]

Основні зйомки під робочою назвою «Знак кігтя» відбувалися в Ґріффіт-Парку, а також в підземеллі на кордоні між Нью-Йорком та Канадою, з додатковими інтер'єрними кадрами, знятими в Columbia Annex біля Monogram Studios з 1 по 20 лютого 1957 року.^[4] Спочатку Катцман планував використати у фільмі анімаційні ефекти Рея Гаррігаузена, однак через бюджетні обмеження, він найняв представників малобюджетної студії в Мехіко, Мексика, які виготовили маріонетку гігантського птаха.^[3]

Пізніше, в одному з інтерв'ю, Морроу зізнався, що до прем'єри фільму ніхто не знав, як виглядатиме титульний монстр. Сам Морроу вперше побачив фільм у своєму рідному місті, і чуючи сміх глядачів у театрі кожного разу, коли з'являється монстр, він покинув задовго до закінчення фільму, пішов додому, та почав пити. Фільм був негативно сприйнятий критиками.^[5]

Джерела

• Walker, John, ed. Halliwell's Who's Who in the Movies (14th ed.). New York: HarperResource, 1997. ISBN 0-06-093507-3.
• Warren, Bill. Keep Watching the Skies: Science Fiction Films of the Fifties, 21st Century Edition. 2009. Jefferson, North Carolina: McFarland & Company,(First Editions Vol. 1, 1982, Vol. 2, 1986). ISBN 0-89950-032-3.
• Гігантський кіготь на сайті IMDb (англ.)
• Гігантський кіготь на сайті AllMovie (англ.)

Примітки

1. Walker 1997, pp. 241, 393.
2. Eggertsen, Chris; "Not So Scary... Top Ten Worst Movie Monsters!" [Архівовано 20 липня 2021 у Wayback Machine.], BloodyDisgusting, 2010-March-04, retrieved 2015-April-08.
3. Smith, Richard Harland. "Articles: 'The Giant Claw'." [Архівовано 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] Turner Classic Movies. Retrieved: April 8, 2015.
4. "Original print information: 'The Giant Claw'." [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] Turner Classic Movies. Retrieved: April 8, 2015.
5. «Гігантський кіготь» на IMDb

Портал «Кінематограф»