Гравітаційний режим нафтового покладу (рос.гравитационный режим, англ.gravity drainage, нім.Gravitationsregime n) — режим нафтового покладу, при якому нафта переміщується до вибою видобувних свердловин під дією сили тяжіння.
Загальний опис
Г.р. розвивається при розробці ізольованих покладів позбавлених газової шапки, натиску крайових, законтурних вод що містять, як правило, дегазовану нафту. При Г.р. темпи розробки родовища звичайно дуже малі, а кінцева нафтовіддача не перевищує 0,3-0,4. У зв'язку з цим процес розробки покладу прагнуть перевести на інший, ефективніший режим шляхом застосування штучних методів впливу на нафтовий пласт.
Різновиди
Виділяють такі різновиди Г.р.:
гравітаційний режим з контуром нафтоносності, який переміщується (напірно-гравітаційний), при якому нафта під дією власної ваги переміщується вниз по падінню крутозалягаючого пласта і заповнює його понижені частини; дебіти свердловин невеликі і постійні;
гравітаційний режим з нерухомим контуром нафтоносності (з вільною поверхнею), при якому рівень нафти знаходиться нижче покрівлі горизонтально залягаючого пласта; дебіти свердловин менші дебітів при напірно-гравітаційному режимі і з часом повільно зменшуються.
