PROFILBARU.COM

Готтард Франц
Готтард Франц
нім. Gotthard Frantz
Народився	5 травня 1888; Берлін, Німецька імперія
Помер	21 січня 1973 (84 роки); Бад-Гомбург, Дармштадт, Гессен, ФРН
Країна	США
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Нарукавна стрічка «Африка»
	Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Німецький кінний знак	Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
	; ; ;

Готтард Франц (нім. Gotthard Frantz; 5 травня 1888, Берлін — 21 січня 1973, Бад-Гомбург) — німецький офіцер, генерал-лейтенант люфтваффе (1 квітня 1943). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

4 березня 1907 року вступив в 54-й польовий артилерійський полк. Закінчив військове училище в Глогау (1908), Технічний університет в Шпандау (1912) і військовий інститут верхової їзди в Ганновері (1914). Учасник Першої світової війни, ад'ютант дивізіону, в 1915-17 роках — командир батареї 111-го польового артилерійського полку. 3 серпня 1921 року звільнений у відставку.

1 жовтня 1933 року повернувся на службу офіцером запасу, з 1 квітня 1936 року — начальник військово-окружного командування в Ландсбергу-на-Варте. 1 грудня 1936 року перейшов в люфтваффе і 1 листопада 1937 року зарахований на дійсну службу. З 23 лютого 1937 року — командир батареї 2-го зенітного полку, з 1 квітня 1937 року — зенітного навчального полку. З 1 лютого 1938 року — командир 1-го дивізіону 20-го, з 1 листопада 1938 року — 7-го зенітного полку.

З 1 червня 1939 року — командир 7-го зенітного полку, з 1 жовтня 1939 року — командувач зенітною артилерією 8-ї авіаційної області. З 22 червня 1940 року — командир 7-ї зенітної бригади, з 5 липня 1940 по 30 листопада 1941 року — начальник авіаційного військового училища в Бернау. З 28 лютого 1942 року — командир 12-ї, з 21 грудня 1942 року — 19-ї моторизованої зенітної дивізії. Учасник боїв в Північній Африці. 13 травня 1943 року разом із залишками групи армій «Туніс» взятий в полон американськими військами. 1 лютого 1945 року за станом здоров'я звільнений і після повернення до Німеччини оселився в Лейпцигу. 25 липня 1945 року заарештований органами контррозвідки СМЕРШ в селі Берсдорф під Лейпцигом. 19 жовтня 1949 року переведений в табір органів репатріації, 2 листопада 1949 року переданий владі ФРН і звільнений.

Нагороди

Залізний хрест
- 2-го класу (14 квітня 1914)
- 1-го класу (17 червня 1915)
Ганзейський Хрест (Гамбург) (21 січня 1918)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному (14 квітня 1918)
Почесний хрест ветерана війни з мечами (21 січня 1918)
Німецький кінний знак
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
- 4-го і 3-го класу (12 років) (2 жовтня 1936) — отримав 2 медалі одночасно.
- 2-го класу (18 років) (1 жовтня 1937)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (14 вересня 1939)
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (13 квітня 1940)
- 1-го класу (7 липня 1940)
Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
Німецький хрест в золоті (1 вересня 1942)
Лицарський хрест Залізного хреста (18 травня 1943)
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нарукавна стрічка «Африка»

Література

Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X