Олег Головчак народився у селі Новичка на Івано-Франківщині. Вибору професії після школи посприяли, серед іншого, сімейні обставини: брат Олега, Володимир — інженер-будівельник, брат Петро — художник, брат Ярослав — також архітектор[2].
Закінчив архітектурний факультетЛьвівського політехнічного інституту у 1974 році. Відразу після того за направленням переїхав до Тернополя[3]. Роботу розпочав у Тернопільському філіалі інституту «Дніпроцивільпромбуд»[4]. Керівник архітектурної групи із 1983 року.
Працював головним архітектором проекту в АТ «Терно-Корс», згодом — головний архітектор проектів Тернопільського колективного творчо-виробничого підприємства «Тернопільархпроект»[5].
1981 року обраний секретарем Тернопільської обласної організації Спілки архітекторів УРСР[6]. У період з 1990 по 1999 очолював Тернопільську обласну організацію Національної спілки архітекторів України (ТООНСАУ). В листопаді 2014 року повторно обійняв дану посаду[7].
Олег Головчак так висловився про власну професію:
Архітектор завжди трохи мрійник, але мрійник, котрий пам'ятає про реальність. Ми служимо одному з найскладніших видів мистецтв, що вимагає поєднання полярних якостей — розуму раціонального математика і душі пристрасного художника[4].
Основні роботи
Більшість споруд, спроєктованих Олегом Головчаком, розташовані в Тернополі.
У складі творчої групи архітекторів у 1977 році працював над інтер'єрами палацу культури «Октябрь» (нині це палац культури «Березіль» імені Леся Курбаса). За цю роботу творчу групу було нагороджено дипломами держбуду УРСР[2].
30 грудня 1982 року урочисто відкрили чотириповерхове приміщення Тернопільського обласного краєзнавчого музею за проектом Олега Головчака[8][9]. За цю роботу архітектор отримав диплом ІХ республіканського огляду творчості молодих архітекторів Спілки архітекторів УРСР, що відбувся у 1985 році в Києві[10].
Спершу планувалось, що будівля буде завершена до кінця 1989 року[15]. Однак будівельні роботи було заморожено, вони відновлювалися лише епізодично[16]. Час від часу поставало питання про зміну призначення приміщення[17].
Разом з тим, за словами Олега Головчака, якби на проєкт від 1991 року щороку виділялося принаймні по 500 тисяч гривень, він був би вже завершений[18]. У разі збереження теперішньої ситуації є небезпека хаотичної забудови площі Героїв Євромайдану (колишнього майдану Мистецтв), де і розташоване недобудоване приміщення. Це може суттєво зіпсувати вигляд центру Тернополя[19].
20 жовтня 2021 року Кабмін видав розпорядження «Про передачу об'єкта незавершеного будівництва у власність Тернопільської міської територіальної громади», яким недобудоване приміщення обласної бібліотеки стало власністю Тернопільської міської територіальної громади[20].
Світлини
Єпархіальний будинок Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ
Дзвіниця церкви Успіння Пресвятої Богородиці у місті Долина
Тернопільський обласний краєзнавчий музей
Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки
↑Реліквії краю // Робітнича газета. — № 187 (7770). — 18 серпня 1982 р. — С. 4.
↑Паламар А. Скарбниця пам'яті. Передноворічне новосілля Тернопільського обласного краєзнавчого музею / А. Паламар // Вільне життя. — № 250 (10382. — 31 грудня 1982 р. — С. 2.
↑Ковальский Л. Н. Смотр профессиональной зрелости / Л. Н. Ковальский, С. Г. Буравченко // Строительство и архитектура. — № 5 (№ 384). — май 1986 г. — С. 12-13. (рос.)
↑Гулько Я. / Ярослав Гулько // Тернопіль вечірній. — № 77 (419). — 19 жовтня 1994 р. — С. 1.
↑Гулько Я. Сьогодні ми повинні подивитися на світ та проблеми міста, як і України в цілому, зовсім іншим поглядом, ніж на початку 90-х… Якщо хочеш жити і рухатися далі, треба піти на компроміс / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — № 36 (667). — 17 травня 1997 р. — С. 2.