Гноївка

Гноївка в гноївкозбірнику

Гноївкозбірник. Ферма Геддон-Гауз, Бейквелл, Дербішир, Велика Британія

Гноївкорозкидач

Гної́вка — рідка, переброділа суміш виділень (калу і сечі) свійських тварин з водою, що утворюється при утриманні худоби в приміщеннях без підстилки^[1][2]. Стікаючи зі стійл, вона збирається і зберігається в спеціальних спорудах — гноївкозбірниках^[3].

Застосовується в рільництві як натуральне добриво, може використовуватися замість гною. Для внесення гноївки в ґрунт застосовуються машини — гноївкорозкидачі (гноївкорозбризкувачі)^[4][5].

Склад

Залежно від ступеня розчинення розрізняють^[2]:

• густу гноївку з >8 % сухої маси;
• рідку гноївку з <8 % сухої маси.

Гноївка, що має 10 % сухої маси, містить (% від свіжої маси)^[2]:

• N — 0,38,
• P₂O₅ — 0,20,
• K₂O — 0,41,
• CaO — 0,32,
• MgO — 0,09.

Вплив на довкілля

Неконтрольований злив гноївки становить загрозу для навколишнього середовища. Законадавчі приписи Євросоюзу дозволяють застосування природних добрив (гноївки, ферментованої сечі, гною) в кількості, що не перевищує 170 кг азоту в чистому складнику на 1 гектар рільничих угідь^[6].

Примітки

1. Гноївка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Lesław Zimny. Gnojowica // Encyklopedia ekologiczno-rolnicza. — Wrocław : Wydawnictwo Akademii Rolniczej we Wrocławiu, 2003. — С. 73. — ISBN 83-87866-79-2.
3. Гноївкозбірник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Гноївкорозкидач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. Гноївкорозбризкувач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
6. Dz.U. z 2007 r. nr 147, poz. 1033^{[недоступне посилання]}