Гней Корнелій Долабелла (лат. Gnaeus Cornelius Dolabella, * близько 121 до н. е. - † після 78 до н. е.) - римський державний діяч.
Гней Корнелій Долабелла, можливо, - син Гнея Корнелія Долабелли [1], вбитого 10 грудня 100 році до н. е. при придушенні руху свого брата (можливо, єдиноутробного) Луція Аппулея Сатурніна, народного трибуна в 103 і 100 роках до н. е.[2][3][4], і онук консула 159 року до н. е. Гнея Корнелія Долабелли.
Мав сина - Публія Корнелія Долабеллу, консула-суффекта в 35 році до н. е. [5]
У 91 році до н. е. Гней Корнелій Долабелла і його родич Квінт Сервілій Цепіон притягнули до суду консула 115 року до н. е. Марка Емілія Скавра за звинуваченням у здирництві, але не добилися обвинувального вироку [6].
У 89 році до н. е., під час Союзницької війни, ймовірно, як військовий трибун командував у війську Гнея Помпея Страбона [1][4].
У 81 році до н. е. Гней Корнелій Долабелла - міський претор; розбирав судову справу Невія проти Квінкція та справу Волкація [7][8].
У 80-79 роках до н. е. Гней Корнелій Долабелла - проконсул Кілікії [5][6][8][9][10][11][12], брав участь у вимаганнях та інших злочинах, організованих квестором Маллеолою і легатом (пізніше - проквестором) Верресом ; чинив тиск на проконсула Азії, щоб він стратив двох особистих ворогів Верреса, громадян міста Лампсака [5].
У 78 році до н. е., після повернення в Рим, був звинувачений Марком Емілієм Скавром-молодшим і засуджений на вигнання завдяки свідченням Верреса [5][6][8][9][10][13].
Примітки
- ↑ а б Corpus Inscriptionum Latinarum 6, 37045
- ↑ Шаблон:Orosius
- ↑ Badian E. The Dolabellae of the Republic//Papers of the British School at Rome, тому 33 (1965), стор 48-51
- ↑ а б Gruen ES The Dolabellae and Sulla//The American Journal of Philology, тому 87, № 4 (жовтень 1966), стор 385-399
- ↑ а б в г Цицерон. In Verrem, II, 1-3
- ↑ а б в Ascon. 26 З
- ↑ Цицерон. Pro Quinctio, 30-31
- ↑ а б в Ascon. 74 C
- ↑ а б Цицерон. In Verrem, I, 11
- ↑ а б Ps.-Ascon. 194; 206; 208; 234; 236; 240; 242; 245 Stangl.
- ↑ Schol. Gron. 325; 329; 333 Stangl.
- ↑ Iuven. Sat., VIII, 105
- ↑ Scaur. 45
Посилання