Глаукофітові водорості, глаукофіти[1], або глаукоцистофіти[2] (Glaucophyta) — невеликий давній відділ одноклітинних водоростей, що включає вісім родів і 21 вид. Глаукофіти особливо цікаві своїми унікальними хлоропластами (ціанеллами), досить примітивно влаштованими в порівнянні з хлоропластами інших водоростей: вони містять шар муреїну між мембранами і мають багато інших характеристик, властивих ціанобактеріям. Відповідно до сучасних уявлень, глаукофітові водорості відокремлено від архепластид (Archaeplastida)[джерело?][сумнівно— обговорити].
Назва групи утворена від дав.-гр.γλαυκός — «синьо-зелений» та φυτόν — «рослина» і обумовлена характерним синьо-зеленим кольором їхніх хлоропластів[3].
Біологія клітини
Глаукофітові водорості представлені одноклітинними і колоніальними формами з монадним, кокоїдним і пальмелоїдним типами організації[4]. Для всіх глаукофітових характерні еліпсоїдальна форма клітини і мікроскопічні розміри. При цьому у водоростей з пальмелоїдною будовою талому клітини мають майже сферичну форму діаметром 10-15 мкм у Gloeochaete і 24-36 мкм у Cyanoptyche[5][6].
Види роду Cyanophora характеризуються монадною будовою талому і досить чітко поділяються на дві групи. В одну входять види з овоїдною або еліпсоїдною формами клітини: C. paradoxa (приблизно 15 мкм в довжину і 9 мкм в поперечнику[7], C. cuspidata, C. kugrensii; в іншу — види з клітинами бобовидної форми, сплощені в дорсовентральному напрямку.
Запасний продукт
Запасний продукт в клітинах глаукофітових водоростей — крохмаль, відкладається у вигляді гранул в цитозолі[8]. У цьому глаукофіти схожі з червоними водоростями (Rhodophyta) і відрізняються від зелених рослин (Viridiplantae), які накопичують запасні речовини в пластидах. Однак, червоні водорості запасають не звичайний крохмаль, як глаукофіти і рослини, а особливі амілопектин-подібні сполуки[9].
Розмноження
Розмноження у глаукофітових — вегетативне і безстатеве (у Glaucocystis — за допомогою автоспор[en], у Gloeochaete і Cyanoptyche — за допомогою зооспор; Cyanophora зазвичай розмножується поздовжнім поділом навпіл, але може також утворювати зооспори). Статеве розмноження не описано. Мітоз відкритий, цитокінез поздовжній[10][11].
Поширення і екологія
Глаукофітові водорості мешкають виключно в прісних водах, зокрема, на болотах. Великі популяції глаукофітів трапляються рідко[12]. Серед них є й планктонні форми, і прикріплені колонії. У пробах глаукофіти виділяють від інших водоростей зі схожою морфологією за наявністю пластид яскравого синьо-зеленого кольору. Від синьо-зелених водоростей їх відрізняє наявність незабарвленої цитоплазми[13].
Jackson C., Clayden S., Reyes-Prieto A. The Glaucophyta: the blue-green plants in a nutshell. — Т. 84, no. 2. — DOI:10.5586/asbp.2015.020. — P. 149—165.
