Гепатомегалія характерна для багатьох захворювань печінки, є симптомом, зокрема, вірусних гепатитів, алкогольного жирового гепатозу, метаболічного синдрому з розвитком неалкогольного стеатогепатиту, тощо. Також гепатомегалію часто спостерігають при застійній серцевій недостатності. У цьому випадку гепатомегалія відбувається як наслідок застою крові в системі комірної вени печінки і переповнювання кров'ю печінкових венозних синусів. Гепатомегалію також можна виявити при хронічних інфекціях, інтоксикаціях, в знешкодженні яких печінка відіграє важливу роль. Гепатомегалія буває і при пухлинній інфільтрації печінки — як при первинній карциномі печінки, так і при метастазах злоякісних пухлин інших органів у печінку.
Виражену гепатомегалію спостерігають при лейкозах і інших гемобластозах, у результаті масивної інфільтрації тканини печінки злоякісними лейкозними або лімфобластними клітинами, або в результаті утворення в печінці вогнищ позакістковомозкового (екстрамедулярного) кровотворення. У цих випадках печінка деколи досягає величезних розмірів, займаючи більше половини черевної порожнини й іноді досягаючи ваги близько 10—20 кг.
Досить часто збільшення печінки поєднується із збільшенням селезінки, тоді мова йде про гепатоспленомегалію.
