У 1979 році вперше був заарештований за дисидентську діяльність. У 1981 році він відродив Національно-демократичну партію і став її головою. У 19837 знову заарештований за розповсюдження антирадянських видань. Після звільнення брав активну участь у національно-визвольному русі. У 1987 році брав участь у створенні Товариства Іллі Чавчавадзе, але в 1988 році вийшов з цієї організації. Після трагедії 9 квітня 1989 року недовго перебував у місцях позбавлення волі. У 1989 році опублікував у газеті «Грузинська хроніка» лист «Що обіцяє Кремль Грузії?».
Політична діяльність в часи незалежності Грузії
З 1990 року відносини Чантурії зі Звіадом Гамсахурдіа погіршилися. Перше протистояння відбулося навколо Грузино-осетинськог конфлікту. Чантурія критикував підхід Гамсахурдіа до етнічних проблем і стверджував, що першочерговим завданням національного руху має стати здобуття незалежності. На конференції дисидентських рухів їх політичні шляхи остаточно розійшлися. Чантурія, на відміну від Гамсахурдіа, не брав участі у Парламентських виборах 1990 в Грузинській РСР. і намагався організувати паралельний законодавчий орган — Національний конгрес, але спроба виявилася невдалою через непопулярність Конгресу з одного боку і посилення протистояння між його лідерами на інші.
Після обрання президентом Гамсахурдіа в 1991 році позиція Чантурії стала ще більш непримиренною. НДП активно виступала з антиурядовими виступами і поставила своїм гаслом відставку Гамсахурдіа. 16 вересня 1991 року Чантурія, який збирався летіти до Москви, був заарештований поліцією і ув'язнений за звинуваченням у змові проти держави. 27 грудня Чантурія втік з в'язниці разом з Джабою Йоселяні і взяв участь у Громадянській війні в Грузії, яка завершилася поваленням Президента Гамсахурдіа та приходом до влади Шеварнадзе.
Після державного військового перевороту та гшромадснської війни в 1992—1994 роках Чантурія перебував у помірній опозиції до уряду Едуарда Шеварднадзе, однак після приєднання Грузії до Співдружності Незалежних Держав його позиція стала більш критичною. У 1994 році Чантурія відкрито критикував міністра внутрішніх справ Шота Цірія, міністра безпеки Ігоря Георгадзе та міністра оборони Вардіко Надібаїдзе, звинувачуючи їх у проросійській орієнтації.
Вбивство
3 грудня 1994 року невідомі відкрили вогонь по Гії Чантурія та його машині перед його під'їздом у центрі Тбілісі. Чантурія загинув на місці, його дружина Ірина Сарішвілі отримала важкі поранення. Зрештою вбивство залишилося нерозкритим. У різний час напад різні особи звинувачували Кібіная або Георгадзе. Після вбивства Чантурія Національно-демократична партія Грузії стала значно ослаблена. Георгій Чантурія похований на подвір'ї церкви Кашвети.
Література
(англ.) Wheatley, Jonathan. Georgia from National Awakening to Rose Revolution. Published by Ashgate Publishing, Ltd., 2005. ISBN 0754645037, 9780754645030