Гел Дрейпер

Гел Дрейпер
Народився	19 вересня 1914(1914-09-19)[1][2][3] Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер	26 січня 1990(1990-01-26)[1][2][3] (75 років) Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США[1] ·пневмонія
Країна	США
Діяльність	письменник, політик, публіцист
Галузь	соціалізм[4] і публіцистика[4]
Alma mater	Бруклінський коледж і Boys High School^d
Знання мов	англійська[4][5]
Magnum opus	Karl Marx's Theory of Revolution^d
Партія	Соціалістична партія Америки

Гел Дрейпер, іноді Дрепер (англ. Hal Draper, нар. Гарольд Дубинський; 19 вересня 1914(19140919) — 26 січня 1990) — американський соціаліст, активіст і письменник, який відіграв значну роль в Русі за свободу слова^[en] у Берклі. Відомий своїми дослідженнями творчості Карла Маркса. Найвизначніша робота — п'ятитомна «Теорія революції Карла Маркса» (1977—1990).

Протягом усього життя був прихильником так званого «соціалізму знизу», самовизволення робітничого класу, на противагу капіталізму і сталінізму, які обидва, на його думку, базувалися на домінуванні «зверху». Був одним із творців традиції Третього табору в Холодній війні.

Біографія

Ранні роки

Гарольд Дубинський народився в Брукліні, Нью-Йорк, в 1914 році, був сином етнічних євреїв, які емігрували в Америку з України, що входила тоді до складу Російської Імперії^[6]. Його батько, Самуїл Дубинський, був менеджером на текстильній фабрики, помер в 1924 році^[7]. Мати, Енні Корнблатт Дубинська, працювала в магазині солодощів, щоб звести кінці з кінцями після смерті чоловіка. Коли Гелові було 18, його мати наполягла на зміні прізвища на «американське за звучання» «Дрейпер», аби захистити дітей від антисемітизму.

Був одним з чотирьох дітей у сім'ї. Його брат, Теодор Дрейпер, був прихильником Комуністичної партії США у 1930-ті роки, а згодом розчарувався у комунізмі й став видатним істориком. Їхня сестра Дороті (Дора) одружилася з Яковом Рабкіном (1905–2003), одним із творців податкового законодавства США.

Здобув ступінь бакалавра в Бруклінському коледжі у 1934 році.

Політична діяльність

Протягом підліткових років приєднався до Соціалістичної ліги молоді (YPSL), молодіжної організації Соціалістичної партії Америки, став одним із лідерів національного студентського руху проти фашизму, війни і безробіття.

У YPSL Гел Дрейпер зацікавився троцькізмом і став лідером троцькістської тенденції в YPSL у 1936—1937 роках. Він був обраний національним секретарем організації у вересні 1937^[8]. Разом із більшістю YPSL пішов із Соціалістичної партії, виступивши проти співпраці з Комінтерном та взяв участь у створенні Соціалістичної робітничої партії в 1937–1938 роках.

Коли в СРП почалася внутрішня боротьба, Дрейпер підтримав опозицію, яка стояла на позиції, що в сталінському СРСР виникла нова форма суспільства, ні соціалістична, ні капіталістична, в якій новий клас, державна бюрократія, захопила соціальну й державну владу. Коли в 1940 році фракція, очолювана Максом Шахтманом, Джеймсом Бернхемом, і Мартіном Аберном, відокремилася від СПР в окрему Робітничу партію США^[en], Дрейпер приєднався до них. Під час війни він і його дружина Енн Дрейпер, жили в Лос-Анджелесі, де були активними серед працівників судноверфі і в антифашистських та антирасистських кампаніях. Повернувшись до Нью-Йорка в середині 1940-х років, Дрейпер став відомим письменником і партійним діячем.

В 1962 році Дрейпер, тоді мешканець Берклі^[9], вийшов із Соціалістичної партії, з якою Робітнича партія (на той час перейменована в Незалежну соціалістичну лігу) об'єдналася в 1958 році (чого він не підтримував), і створив Незалежний соціалістичний клуб (ISC).

У 1964 році, Дрейпер був активно залучений в Рух за свободу слова^[en] — важливий попередник руху нових лівих — в Університеті Каліфорнії в Берклі, де він на той час працював бібліотекарем-бібліографом. Став наставником для лідера руху Маріо Савіо^[en][10].

У 1968 році Незалежний соціалістичний клуб перетворився в організацію «Інтернаціональні соціалісти»^[en]. У 1971 році Дрейпер покинув організацію, стверджуючи, що група перетворилася в секту^[11]. З тих пір він працював як самостійний радикальний вчений, написавши велику кількість наукових праць, присвячених марксизму й робітничому рухові. В 1981 році створив і очолював Центр соціалістичної історії в Берклі.

Помер від запалення легенів у своєму будинку в Берклі, штат Каліфорнія^[12].

Був членом редакційної колегії журналу «Нова політика».

Спадок

Ключова праця — п'ятитомна «Теорія революції Карла Маркса» (Monthly Review Press, 1977—1990), конструктивна переоцінка всієї Марксової політичної теорії, яка ґрунтується на огляді творів Маркса й Енгельса. У п'ятитомнику, як і в написаному раніше есе «Дві душі соціалізму»^[13], Дрейпер розглядає історію соціалістичних концепцій як протиборство двох протилежних концепцій — елітарного «соціалізму згори» і демократичного «соціалізму знизу», визначаючи так і політичне кредо самого Маркса.

Дрейпер також був редактором тритомної «Енциклопедії Маркса-Енгельса» (Marx-Engels Cyclopedia), в якій докладно розглядалися повсякденна діяльність і праці двох засновників марксизму.

Крім політичних і наукових творів, Дрейпер писав художні твори — наприклад, розповідь 1961 «Зпс знйд в бблтц»^[14] (оригінальна назва MS Fnd in a Lbry відсилає до MS. Found in a Bottle^[ru] Едгара Аллана По), сатиру на інформаційну еру.

У 1982 році Дрейпер видав англійський переклад повного зібрання поетичних творів німецького поета Генріха Гейне — плід трьох десятиліть роботи, яку він вів поряд з суспільно-політичною.

Публікації, перекладені українською

• «Диктатура пролетаріату» в Маркса й Енгельса [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.] // Спільне. — 2012, № 4.
• Чому ми підтримуємо український визвольний рух? (1953) [Архівовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine.]

Див. також

• Роздольський Роман Осипович
• Сиріл Джеймс
• Майкл Гаррінгтон

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1029592780 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
   d:Track:Q2629164
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
5. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
6. Adam Bernstein, "Scholar, Historian Theodore Draper, " [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.] Washington Post, February 23, 2006.
7. Christopher Lehmann-Haupt, «Theodore Draper, Freelance Historian, Is Dead at 93,» [Архівовано 25 березня 2014 у Wayback Machine.] New York Times, February 22, 2006.
8. See Hal Draper, "Left Wing Carries YPSL Convention: Huge Majority Prevails as Gerrymander Flops, " Socialist Appeal [New York], v. 1, no. 5 (September 11, 1937), pp. 2, 5–6.
9. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 10 червня 2022.
10. The Mind of Clark Kerr. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 10 липня 2017.
11. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 10 липня 2017.
12. New York Times obituary, January 31, 1990 [Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.].
13. Дрейпер Хэл. Две души социализма. М., 2016 — 54 с.
14. Дрейпер Хол. Зпс нйд в бблтк // Нежданно-негаданно: Антология научной фантастики. М., 1973.

Джерела

• "Hal Draper, 75, Socialist Writer Who Recounted Berkeley Protest, " The New York Times, January 31, 1990 [Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.]
• Haberkern, Ernest. «Introduction to Hal Draper [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]», Marxists Internet Archive, 1998
• Phelps, Christopher. "Draper, Hal, " in Encyclopedia of the American Left, 2d ed., ed. Mari Jo Buhle et al. (Oxford University Press, 1996).

Посилання

• Center for Socialist History [Архівовано 19 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Hal Draper Internet Archive [Архівовано 26 липня 2017 у Wayback Machine.]