PROFILBARU.COM

Гельмут Рікс
Гельмут Рікс
нім. Helmut Rix
Народився	4 липня 1926; Амберг
Помер	3 грудня 2004 (78 років); Фрайбург-ім-Брайсгау; ·автомобільна аварія
Країна	Німеччина
Національність	Німеччина
Діяльність	мовознавець, викладач університету, історик, германіст
Alma mater	Вюрцбурзький університет
Галузь	мовознавство
Заклад	Фрайбурзький університет; Регенсбурзький університетd
Членство	Гайдельберзька академія наук
Відомий завдяки:	дослідження про індоєвропейські та етруську мови. Гіпотеза про тірренські мови.

|портрет=

Гельмут Рікс, нім. Helmut Rix (нар. 4 липня 1926, Амберг — 3 грудня 2004, Фрайбург-ім-Брайсгау) — німецький мовознавець, фахівець з індоєвропейських та етруської мов. Автор гіпотези про тірренські мови.

Біографія

Народився 4 липня 1926 року в сім'ї вчителя. Після закінчення гімназії та військової служби на флоті вступив до Вюрцбурзького університету, де вивчав індоєвропеїстику, класичну філологію та історію. З 1947 році перейшов на навчання у Гайдельберзький університет, де 1950 року захистив дисертацію «Елементи гідронімії давньої Італії» («нім. Bausteine zu einer Hydronymie Alt-Italiens»). Став членом Гайдельберзької академії наук.

З 1951 року працював асистентом Ганса Крае в Тюбінгені, а з 1955 року — доцентом латинської та грецької філології в Євангелічній Вищій школі «Августана» в Ноєндеттельзау (Середня Франконія). У 1959 році захистив дисертацію на ступінь doctor habilis в Тюбінгенському університеті за темою "Етруські власні імена. Дослідження системи, морфології та вживання власних імен пізніх написів Північної Італії " ("Das etruskische Cognomen. Untersuchungen zu System, Morphologie und Verwendung der Personennamen auf den jüngeren Inschriften Nordetruriens", 1963, Wiesbaden). У 1966 році запрошений в щойно заснований Регенсбурзький університет. З 1982 р. — професор Фрайбурзького університету Альберта і Людвіга. У 1993 році залишив роботу в університеті. Загинув в автомобільній катастрофі.

Тірренська гіпотеза

Докладніше: Тірренські мови

Праці

Загальна індоєропеїстіка

Historische Grammatik des Griechischen. Laut- und Formenlehre. Darmstadt 1976. XX, 297 S. 2.Aufl. Darmstadt 1992. XX, 297 S.
Lexikon der indogermanischen Verben. Die Wurzeln und ihre Primärstammbildungen. Unter Leitung von H. Rix … bearbeitet von M. Kümmel, Th. Zehnder, R. Lipp und B. Schirmer. Wiesbaden 1998, 754 S. — 2. erweiterte und verbesserte Auflage bearbeitet von M. Kümmel und H. Rix, Wiesbaden 2001, 823 S.
Anlautender Laryngal vor Liquida oder Nasalis sonans im Griechischen. MSS 27 (1970), p. 79-110. [Formulierung des «Rix'schen Gesetzes» — формулювання закону Рікса]

Мови й культури давньої Італії (крім етруської мови)

Die lateinische Synkope als historisches und phonologisches Problem. Kratylos 11 (1966), p. 156—165. Wiederabgedruckt in: K. Strunk (ed.), Probleme der lateinischen Grammatik. Darmstadt 1973, p. 90-102.
Zum Ursprung des römisch-mittelitalischen Gentilnamensystems. In: Aufstieg und Niedergang der römischen Welt (Festschrift Vogt) I 2. Berlin 1972, p. 700—758.
Die Termini der Unfreiheit in den Sprachen Altitaliens. Stuttgart 1994. 148 S.
Sabellische Texte, Heidelberg 2002 [Gesamtausgabe aller sabellischen (oskisch-umbrischen) Inschriften].

Етрускологія

Das etruskische Cognomen. Untersuchungen zu System, Morphologie und Verwendung der Personennamen auf den jüngeren Inschriften Nordetruriens. Wiesbaden 1963. XVI + 410 S.
La scrittura e la lingua. In: M. Cristofani (ed.), Gli Etruschi. Una nuova immagine. Firenze 1984, p. 210—238. 245. (Dt.: Schrift und Sprache. In: M. Cristofani (Hrsg.), Die Etrusker. Stuttgart — Zürich 1985, p. 210—238. 245). [Kurzgrammatik des Etruskischen]
Etruskisch culs ‘Tor’ und der Abschnitt VIII 1-2 des Zagreber liber linteus, Vjesnik Arheološkog Muzeja u Zagrebu, 3. Serija, Vol. XIX, Zagreb 1986, p. 17-40.
Etrusco un, une, unuc ‘te, tibi, vos’ e le preghiere dei rituali paralleli nel liber linteus. Archeologia Classica 43 (1991), p. 665—691 (Festschrift Pallottino).
Etruskische Texte. Herausgegeben in Zusammenarbeit mit G. Meiser. 2 Bde, Tübingen 1991 (I: 320 S., II: 370 S.).
Les prières du Liber Linteus de Zagreb. Les Etrusques, les plus religieux des hommes. Actes … publiées sous la direction de Fr. Gaultier et D. Briquel. Paris 1997, p. 391—397.
Rätisch und Etruskisch. Innsbrucker Beiträge zur Sprachwissenschaft, Vorträge und Kleinere Schriften 68. Innsbruck 1998. 67 S.