У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гель (значення).
Гелі (рос.гели, англ. gels, нім. Gele n pl) — драглеподібні дисперсні системи, з просторовою структурою, в якій дисперсна фаза утворює ґраткову порувату просторову структуру, заповнену рідким дисперсійним середовищем.
Колоїдна структурована система з досить малою граничною
напругою зсуву, в якій дисперсна фаза утворює ґраткову
порувату просторову структуру, заповнену рідким дисперсійним середовищем. Виникнення в об’ємі рідини такої просторової сітки зумовлюється: в колоїдних системах зчепленням
частинок дисперсної фази; в розчинах полімерів — хімічним
зшиванням лінійних макромолекул, або їх взаємним
прониканням і переплетенням, що досягається тривимірною
полімеризацією або поліконденсацією. Пр., желатин, розчинений у воді. При нагріванні протеїнові ланцюги желатину
переплітаються і зшиваються, утворюючи просторову сітку,
яка заповнена рідиною.
Виникнення в об'ємі рідини такої просторової сітки зумовлюється: в колоїдних системах зчепленням частинок дисперсної фази, в розчинах полімерів — хімічним зшиванням лінійних макромолекул, тривимірною полімеризацією або поліконденсацією. Це надає гелям досить малої граничної напруги зсуву, механічних властивостей твердих тіл. Гелям властиві пластичність і пружність, а також тиксотропні властивості. Гелі утворюються при коагуляції золів.
Різновиди
Гелі — колоїдні осади, що виходять при їх злипанні і затвердінні (коагуляції)
Залежно від типу розчинника (дисперсійного середовища) розрізняють: