Стародавній гарпун і полювання з гарпуномКитовий гарпун у гарпунній гарматі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гарпун (значення).
Гарпу́н (від нід.harpoen) — метальне мисливське знаряддя (кидковий спис, остень) для бою морського звіра, з зазублинами на вістрі, щоб утримувати впольовану здобич.
Кидають гарпун на линві, яка одним кінцем кріпиться близько до центра тяжіння гарпуна, а інший кінець утримують в руці або — при полюванні на велику здобич — прив'язують до човна.
Сучасний гарпун — металева стріла, що складається з штока і головки з чотирма розкривними лапками. На головку нагвинчується граната, яка вибухає в тілі тварини. Метання гарпуна проводять за допомогою гарпунної гармати[1].
Вперше гарпун почали використовувати в епоху мезоліту. Мисливець, що під час полювання зосереджувався переважно на киданні гарпуна, називається гарпунник.
