Гальвдан Біла Кістка

Гальвдан Біла Кістка
Конунг Вермланду Конунг Вестфоллу Конунг Солеяру Конунг Румеріке Конунг Гедмарку
поч. VIII ст. — сер. VIII ст.
Попередник:	Олав Лісоруб
Наступник:	Ейстейн Гальвдансон Гудрьод
Народження:	кін. VII ст. Вермланд
Смерть:	сер. VIII ст. Тотен
Рід:	Інґлінґи
Батько:	Олав Лісоруб
Мати:	Сольвейґ Гальвдансдоттір
Шлюб:	Аса Ейстейнсдоттір
Діти:	Ейстейн Гальвдальсон Гудрьод Гальвдальсон

Гальвдан Біла Кістка (давньоскан. Hálfdan hvítbeinn) — напівлегендарний конунг ряду земель, в тому числі Вестфоллу, з роду Інґлінґів.

Родовід

• Інґ'яльд Підступний, конунг Свеаланду (640—650)
  • Олав Лісоруб, конунг Вермланду
    • Гальвдан Біла Кістка, конунг Солеяру, Вестфоллу, Гедмарку, Румеріке і Вестфоллу
      • Ейстейн Гальвданссон, конунг Вестфоллу і Румеріке
        • Гальвдан Щедрий на Золото, але Скнарий на Їжу, конунг Вестфоллу і Румеріке
      • Ґудрьод, конунг Гедмарку

Життєпис

Всі відомості про життя Гальвдана містить «Коло Земне» в «Сазі про Інґлінґів» ісландського скальда Сноррі Стурлусона.

Його батьком був Олав Інґ'яльдсон, а матір'ю — Сольвейґ Гальвдансдоттір, чиїм татом був Гальвдан Ґултан, конунг Солеяру^[1].

Після народження він разом з братом Інґ'яльдом був відправлений на виховання до дядька Сельве у Солеяр. У той час свеї спалили його батька, вважаючи його винуватим у голоді, але ватажок зрозумів, що проблеми були викликані перенаселенням. Вони забажали мати сина Олава за правителя і вторглись у Солеяр. Вони вбили дядька, і Гальвдан став конунгом у Солеярі. Його брат отримав у спадок вотчину Вермланд, але після смерті, внаслідок якої — не уточнюється, Гальвдан отримав і батькові володіння^[2][3].

Його дружиною була Аса Ейстейнсдоттір, донька Ейстейна Сурового, конунга Гедмарку^[4].

​​Син Гальвдана, Ейстейн, який став конунгом після нього в Раумарікі та Вестфоллі, одружився з Гільдою, донькою Ейріка Аґнарсона, який був конунгом у Вестфоллі. У Ейріка не було сина; він помер, коли Гальвдан був ще живий. Ейстейн, як чоловік його єдиної дочки, отримав Вестфолл^[5].

Як результат, Гальвдан на кінець життя мав більшу частину Гедмарку, Тотена, Гаделанду та Вестфоллу. За час військових кампаній він постарів, і помер від хвороби, яка перебігала з гарячкою, в Тотені, а потім був перевезений у Вестфолл і похований у місці під назвою Скерейд у Скірінґзалі^[6].

Примітки

1. Ідар Лінд, Давньоскандинавська мітологія від А до Я
2. «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 43
3. «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 45
4. Ідар Лінд, Давньоскандинавська мітологія від А до Я
5. «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 46
6. Софус Буґе: «Про Скерейд і Скірінґзал», Історичний журнал, første Række, første Bind, (1871), ст. 385—388

Посилання

• (норв.) «Сага про Інґлінґів» в перекладі Ґустава Шторма
• (давньоісл.) «Сага про Інґлінґів» мовою оригіналу