Вихованець нижньогородського футболу. Закінчив інститут фізкультури імені Лесгафта. Володіє тренерською ліцензією категорії «PRO».
Як футболіст нетривалий період часу виступав за якутський «Автомобіліст» в першості РРФСР серед КФК. У першій половині 90-х працював директором якутського «Динамо». Потім протягом шести років тренував футзальний клуб «Зоря» (Якутськ), який виступав у першій лізі чемпіонату Росії.
З 2003 року — у великому футболі. Тренував команди другого дивізіону, дві з яких виводив у перший (ФНЛ) дивізіон — «Газовик» (2010) і «Тюмень» (2013/14). Тричі (2007, 2010 та 2013/14) визнавався найкращим тренером сезону в ПФЛ (зона «Урал-Поволжье»). З «Челябінськом» у 2007 році та ульяновською «Волгою» в сезоні 2012/13 років займав 3-тє місце. З АЛНАСом займав 4-те місце (2006). У 2009 році виводив «Челябінськ», а в сезоні 2013/14 років «Тюмень» в 1/8 фіналу кубку Росії.
У лютому 2016 року в інтерв'ю[2] сайту «Матч ТВ» колишній гравець «Тюмені» Олег Самсонов стверджував[3], що матч «Анжі» — «Тюмень», який відбувся 10 травня 2015 року в рамках Першості ФНЛ, міг мати договірний характер, натякаючи на те, що воротар «Тюмені» Ренат Соколов спеціально пропустив один з м'ячів, стрибнувши в іншу сторону, при цьому зазначив дивні на його погляд слова головного тренера «Тюмені»[4]. Після цього тренер командою вже не керував[5][6], відправившись відповідно до рішення президента ФК «Тюмень» Олександра Попова на лікарняний[7], а Соколов більше не зіграв на рівні ФНЛ жодного матчу[8]. Президент ФНЛ Ігор Єфремов нічого дивного в цьому матчі не побачив[9]. Ситуація навколо вище вказаного матчу, за офіційними заявами[10], повинна була розглядатися на загальних зборах Ліги 21 лютого 2016 року[11].
З липня 2018 року по жовтень 2019 року працював у тренерському штабі Дмитра Черишева в «Нижньому Новгороді»[1][13].
Преміальні в ФК «Тюмень»
У серпні 2019 року з «Тюмені», яка виступає в Першості ПФЛ, рішенням КДК було знято 6 очок за непогашення боргів перед низкою колишніх її гравців. У керівництві ФК «Тюмень» стверджують, що документи про преміювання гравців були підписані особисто Галкіним в той час, коли він був головним тренером команди[14][15].
